«Голод запланувала Москва для винищення українського селянства, як національного бастіону. Українських селян винищили не тому, що вони були селянами, але тому, що вони були українцями-селянами», - це оцінка подій 1932-1933 років в Україні американського професора історії Роберта Конквеста. А от ще одна характеристика - американського історика Алена Безансона: «Саме ретельна організація екзекуції надала українському голодному терору характер геноциду». Комуністичний режим робив вигляд, що голоду не існує, на численні запити з-за кордону робили заяви, що все це вигадки. Проте на Заході не лише знали про голод, а й намагалися аналізувати його причини.
Не тільки закордонні вчені робили аналіз причин голодомору 1932-1933 років. Українські науковці теж намагалися давати свої оцінки, робили припущення, але це було дуже важко, через те що ніхто не мав доступу до архівів СБУ, в яких зберігалися документи радянських органів державної безпеки. Упродовж десятиліть усі секретні документи ретельно оберігали. І лише у цьому році керівництво СБУ вирішило надати змогу познайомитися з цими документами, побачити ті страшні фотографії. Виставка архівних документів Служби безпеки України про Голодомор 1932-1933 років «Розсекречена пам’ять» стала майже сенсаційною подією минулого року.
Її урочисто відкрили у Києві, у приміщенні «Українського дому», Президент України Віктор Ющенко, Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, тодішній Голова СБУ Ігор Дріжчаний.
Донецьк став першим містом (після столиці), куди привезли виставкові матеріали. Експозицію помістили у Донецькому обласному краєзнавчому музеї.
У день відкриття до краєзнавчого музею завітало багато людей. Тут були вчені, політики, архівісти, студенти, школярі і всі ті, хто цікавиться подіями Голодомору 1932-1933 років. Першим виступив заступник голови СБУ, начальник управління СБУ у Донецькій області, генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, який запропонував усім присутнім вшанувати пам’ять безвинно загиблих хвилиною мовчання. Потім слово взяв донецький міський голова Олександр Лук’янченко, який закликав усіх присутніх привести на виставку своїх дітей, онуків, правнуків, сусідів, друзів та знайомих, щоб кожен міг усвідомити масштаб трагедії українського народу і щоб ніколи не повторилися чорні сторінки історії. Далі виступив ректор Донецького національного університету, голова обласної організації «Просвіта» Володимир Шевченко. А заступник начальника державного архіву СБУ Сергій Кокін провів першу екскурсію із зворушливою розповіддю про Голодомор 1932-1933 років.
Виставка «Розсекречена пам’ять» презентує велику кількість наявних і розсекречених у Службі безпеки України архівних документів. Їх представлено понад 130: накази, директиви, документи таємного діловодства та оперативно-статистична звітність про репресії на селі Державного управління Української Соціалістичної Радянської Республіки (ДПУ УСРР), архівні кримінальні справи жертв каральної політики комуністичного режиму, свідчення очевидців, матеріали перлюстрації чекістами листів селян, червоноармійців, представників інших верств населення України.
Відвідувачі виставки мали можливість побачити звинувачувальні акти, таємні накази, доповідні записки, фотографії та інші архівні документи, розміщені на ілюстрованих стендах.
Найбільшою увагою користувався стенд, присвячений постаті Олександри Радченко (1896-1965), яка стала своєрідним хронографом смертельного поступу голоду. Вона з 1926 року вела щоденник. До нас дійшли шість шкільних зшитків. Перший запис щодо голодомору датовано лютим 1930 р., останній - лютим 1935 р. Ця шкільна вчителька, сама будучи в тяжкому стані, жодним словом не згадала про неврожай чи засуху в Україні в 1932-1933 роках. Вона писала про цілеспрямоване «умертвляння» людей, про їх голодне божевілля, незважаючи на благодатні родючі землі, про невимовне бажання жити серед буяння садів, трав, під теплими весняними й літніми дощами. Власноруч занотовані свідчення людини середнього достатку, сім’я якої голодувала, але все-таки вижила, містять правдиву інформацію, якої більшовицька влада не сприймала.
Крім того, проводилась демонстрація електронних версій розсекречених документів, розміщених на офіційному WEB-сайті СБУ в мережі Інтернет. Тут же демонструвалися фрагменти документальних фільмів, плакати, аудіо- та відеозаписи, присвячені Голодомору.
Метою виставки є ознайомлення широкої громадськості, науковців, політиків з фактичним матеріалом про трагедію, утвердження історичної правди про Голодомор 1932-1933 років в Україні.
Планується, що незабаром виставку «Розсекречена пам’ять» побачать в інших містах України, а також за кордоном - у Польщі та США.