Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

До міцної держави та добробуту народу України через духовність і патріотизм кожної людини

Новини козацтва

Головна
Новини УРК
Фото та відеосюжети

Документи УРК

Статут
Положення
Присяга
Гімн УРК
Однострій
Законодавство
Накази, розпорядження
Угоди

Організація УРК

Генеральна старшина
Керівництво
Умови прийому
Газета "Україна Козацька"
Козацька музика
Діаспора
Історія
Наша адреса

Посилання

ВПДП
Інститут проблем
штучного інтелекту
МОН і НАН України
Сайти організацій та
представництв УРК
Наші колеги

Печать
ОПИС УКРАЇНИ

Книга «Опис України» безпосереднього свідка воєнних подій на Україні інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана (1600-1673) впродовж багатьох десятиліть була єдиним авторитетним науковим джерелом пізнання героїчної історії запорізького козацтва, звичаїв українців, флори та фауни краю, до якого не раз зверталися дослідники минувшини України.

Посилання на твір та карти Боплана - це неодмінний компонент багатьох історичних та наукових праць, особливо тих, у яких ідеться про визвольну війну українського народу проти польської шляхти, про життя запорізьких козаків та українського селянства. Працю Боплана читають учені Блонд, Буйо, Гассенді, Дюпуї – засновники і перші члени Французької Академії. Дослідники стверджують, що це видання зустрічалося в книгозбірнях поважних науковців та видатних політичних діячів Франції - вчених Босюе і Декарта, короля Людовіка ХIV та його міністра закордонних справ, Вольтера і Фуке, імператора Наполеона. До першого російського видання «Опису України» (1832) звертався Дмитро Яворницький, автор монументальної «Історії запорізьких козаків», коли працював над розділами, в яких ішлося про гідрографію, флору та фауну запорізького краю. Уважним читачем праці французького інженера був Михайло Драгоманов. Він студіював руанське видання 1660 року і в своєму дослідженні «Козаки» (Львів, 1906) назвав цю книгу цінним твором.

Книга Боплана привернула увагу багатьох письменників. Її, безперечно, знав Т.Г.Шевченко. Дослідники творчості Миколи Гоголя зазначають, що письменник широко використовував літописи та історичні твори, зокрема книгу Боплана, коли працював над першим варіантом повісті «Тарас Бульба». Відомо, що серед статей і нотаток М.Гоголя збереглися «заметки при чтении «Описания Украины» Г.Боплана». Екзотичну постать Боплана зустрічаємо в романі Михайла Старицького «Богдан Хмельницький». Та, мабуть, найповніше використав постать Боплана у химерному романі «Козацькому роду - нема переводу» Олександр Ільченко.

Опис України і ріки Борисфен, званої в народі Ніпр чи Дніпр, од Києва до моря, в яке ця ріка впадає

Київ, колись званий Кізовією (подана Бопланом назва Кisovie взята автором з якогось невідомого джерела або надрукована з помилкою. В середньовічних пам’ятках саме така форма є невідомою й етимологічно не тлумачиться), був одним з найдавніших міст Європи; нині це засвідчують пам’ятки старовини, висота й ширина міських укріплень, глибина оборонних ровів, руїни його храмів, численні старовинні гробниці колишніх князів. З цих храмів залишилося лише два на згадку про минулі часи – Софійський та Михайлівський. Решта лежить у руїнах. Як-от собор Святого Василя, стіни якого заввишки 5 чи 6 стіп, зроблені з алебастру, зберігають грецькі написи, яким більше тисячі чотирьохсот років. Вони майже стерлися у своїй ветхості. В руїнах храмів ще донині збереглися гробниці багатьох князів.

Софійський та Михайлівський храми відбудовані на давній взірець. Перший з них має гарний фасад і милує око, звідки б не розглядав собор; стіни його оздоблені постатями та малюнками з історії, виконаними мозаїкою, тобто з дрібненьких різнобарвних камінців, які сяють, наче скло, й укладені так майстерно, що важко розрізнити, це витвір живопису чи ткацтва.

Це давнє місто розмістилося на плато, що займає верх гори; з одного боку вона панує над навколишньою рівниною, а з другого – здіймається над Борисфеном, який омиває її підніжжя своєю течією. Між горою і Борисфеном лежить новий Київ – тепер досить слабо заселене місто.

Місто захищене глибоким оборонним ровом заввишки 25 стіп і має трикутну форму, довкола нього зведена дерев’яна оборонна стіна з дерев’яними вежами.

Католики у цьому місті мають чотири храми: Кафедральний, Домініканський на ринковій площі, Бернардинський під горою і Єзуїтський. Православні мають близько десяти храмів, вони їх називають церквами; одна з них стоїть біля магістрату. При ній є Університет, або Академія. Вони цей храм називають Братською церквою.

Місто має три гарні вулиці, а всі інші нерівні, покручені, поплутані, як у лабіринті. Місто проводить широку торгівлю; основним крамом є збіжжя, хутра, віск, мед, сало, солона риба тощо.

Київ має свого єпископа, каштеляна, старосту і городничого. Місто ділиться на частини, що підлягають чотирьом судам – єпископському, воєводському, або старостинському, війтівському і четвертому – лавників, або консулів.

(Продовження у наступному номері)

Контакти

НАША АДРЕСА:
01001, Україна, Київ,
вул. Мала Житомирська,
буд. 11 офiс 5а
Тел./факс:
+38 (044) 2783759
Vodafone:
+38 (050) 0710120
НАШ E-MAIL:
urk.ukraine@gmail.com
Вiдвiдувачiв сьогоднi 08.03.2021 : 169
Вiдвiдувачiв з 17.03.2003 : 2114364

Copyright © 2003-2021 Українське Реєстрове Козацтво

Усi права на матерiали, якi знаходяться на сайтi Українського Реєстрового Козацтва, захищаються у вiдповiдностi до Законодавства України. Використання матерiалiв дозволяється у випадку посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.kozatstvo.org.ua. <

Проблеми/коментарiї? Пишiть