Закінчення. Початок у №№21-22
Виходячи із вищесказаного, стверджую, що Січові стрільці, воїни УПА, українці, в тому числі й нинішні козаки, – прямі нащадки прадавнього козацького роду. І тепер стає зрозуміло, чому першими гетьманами на Запорозькій Січі стали вихідці козацького роду – із Західної України. Синонімом назви “козак” у нашій мові було і є слово “лицар”.
Сучасні громадські структури козацького спрямування, що виникли за час незалежності України, залишені сам на сам у своїй діяльності. Їхню ініціативу, енергію, патріотизм влада належно не використовує. На мою думку, ще багато хто не усвідомлює, що відродження козацького руху і козаччини як соціально потужної сили є генетичною необхідністю. Цей рух захоплює все більшу кількість людей різного віку, в тому числі школярів і студентів. Але глибокого аналізу цього не роблять ні державні інститути, ні преса. Однак він розвивається і самостійно утверджує своє місце в суспільстві, державі.
У нашій області зареєстровано сім козацьких організацій:
Львівська організація Всеукраїнської громадської організації “Українське Реєстрове Козацтво”; Прикарпатська Січ Українського козацтва; Галицький полк козацьких військ України; Львівська паланка Всеукраїнської організації “Козацьке військо Запорізьке України”; Львівське товариство “Кіш”; Центральна Школа Бойового Гопака; Галицька Січ ім. П.Конашевича-Сагайдачного.
Ці організації спробували співпрацювати разом у проведенні козацьких свят на день Покрови Божої Матері. І в результаті дійство було гарне і приємне як для всіх львів’ян, так і козаків. І надалі, гадаю, необхідно не втрачати стосунків між нами, запроваджувати систематичні зустрічі “козацьких рад” і виробляти програму дій та розвитку, відновлення пам’яті козацьких поховань, залучати до виховання молоді. Слід долучити вчених до переосмислення історії на основі нових наукових інформацій. Дослідити разом із фахівцями Польщі та Росії ікони, автором яких, за переказами, є апостол Лука. Дослідити Євангеліє, що було передане до Франції – як найцінніший спадок королеви Анни – і зберігається там у Національній бібліотеці.
Чужинці нам не скажуть, “хто ми і чиї діти”. Досліджуймо свій родовід самі! І я впевнений, що українців чекають попереду сенсаційні відкриття стосовно нашого та інших народів, з якими пов’язана історія України.