Ікона є молитовне правило.
Її природу, як діамант при світлі,
може сприйняти лише зрячий.
|
|
| Плащаница. Ю.Панькевич. XX век |
|
|
| Торжественное открытие выставки |
Незабаром Великдень – Воскресіння Христове. Значення події, яка майже 2000 років тому змінила світ, і саму сутність релігії, і нас з вами, допоможе краще зрозуміти виставка сакрального мистецтва „Страсті Христові”, що відкрилася у Донецькому обласному художньому музеї. Збіг у часі з підготовкою до святкування Христового Воскресіння глибоко символічний. Христос, пройшовши усі муки і страждання Хресної Дороги, розп’яття і смерть, все-таки воскрес. Його воскресіння стало перемогою правди і добра над злом і темрявою гріха. Подібні переживання перенесли наш народ і церква, а з ними і скарби сакрального мистецтва.
На виставці представлено понад 80 унікальних творів сакральної спадщини Західної України XVII –XX століть – ікони на полотні і дереві, літургійне шитво, дере-в’яна скульптура, книги.
Ці безцінні твори із зібрання „Студіон” монастиря Св. Архистратига Михаїла монахів-студитів у Львові, що є однією з найбільших за кількістю експонатів названого типу в Україні. Той факт, що духовні скарби українського народу вдалося зберегти у часи войовничого атеїзму, коли безбожна тоталітарна система переслідувала церкву і нищила храми, переплавляла на зброю дзвони і намагалася зробити непотребом ікони, хрести й саме поняття „духовність”, свідчить про силу нашого сакрального мистецтва, його художню вартість, духовну перемогу добра над злом і вандалізмом.
|
|
| В экспозиции - старопечатные книги |
|
|
| Распятие Милятинское |
Монахи-студити є духовними спадкоємцями східного чернецтва. Саме їх стараннями багато духовних скарбів було врятовано для майбутніх поколінь. Традиція збереження церковних цінностей (на жаль, деякі найкращі взірці нашого сакрального мистецтва потрапляли до рук вороже налаштованих сусідів і потім видавалися ними за власний доробок) була започаткована серед студитів ще у 1909 році при монастирі „Студіон”. Колекція монахів-студитів становить понад 1500 одиниць експонатів сакрального мистецтва та етнографії і постійно поповнюється. Працює при монастирі і науково-реставраційна майстерня. Частина зібрання представлена на виставці у Донецьку.
Систематичне вивчення національного іконопису почалося лише в XIX столітті. Сучасний науковий світ по-новому відкриває для себе велич української ікони, її виняткову своєрідність, що не має аналогів у західному сакральному мистецтві римо-католицизму й протестантизму та в інших церквах східної християнської обрядовості.
Ще з XV століття тема „Страстей Христових” належить до обов’язкових сюжетів іконопису та розписів храмів на Західній Україні. Відома з візантійських та західних оригіналів іконографія, проникаючи в Україну, набула своєї, української, неповторної інтерпретації.
|
|
| Христос скорбный |
- Виставка у Донецькому художньому музеї, - наголосив під час її відкриття куратор заходу ієромонах Севастіян (Степан Дмитрух), - є намаганням представити увазі мешканців Донеччини хоча б часточку збереженої унікальної спадщини Київської Русі -України, а також нагадуванням про те, до якого талановитого народу ми належимо.
З вітальним словом на відкритті виставки виступив відомий релігієзнавець, радник Голови Українського Реєстрового Козацтва, генерал-лейтенант УРК Ігор Козловський.
Уже в перші дні роботи виставки її відвідало багато людей. Адже не лише людина дивиться на ікону, а найперше вони заглядають у наші душі, омиваючи й освячуючи їх.
Виставка працюватиме два місяці, до 15 травня.