|
|
| Петр Сагайдачный. Художник Т.Копыстинский. XIX в. |
Експозицію музею розміщено в унікальних будівлях ансамблю історичного центру Львова, внесеного до Списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Відділ давньої історії України займає приміщення на площі Ринок. Одним із найцікавіших в експозиції є розділ, присвячений українському козацтву.
Галичина і Львів мають давні зв’язки з козацтвом. Адже першими втікачами за пороги Дніпра були вихідці з Галичини і Волині (саме ці землі першими опинилися під владою Польщі, і втеча в південно-східні степи України була протестом проти національного й релігійного гноблення).
|
|
| Богдан Хмельницкий и Иван Скоропадский |
У кінці ХV ст. українські землі стали об’єктом нападу кримських татар, які протоптали на Україну чимало шляхів. Більшість із них (Чорний, Кучманський, Волоський) провадили до Львова. Під час навали на місто Рогатин (1520 р.) татари захопили у полон і продали для султанського гарему дочку священика Лісовського Настю (Роксолану). В музеї експонується портрет молодої Роксолани – унікальна пам’ятка портретного живопису ХVІ ст. Портрет невеликий, виконаний на дереві. На темному тлі – погрудне зображення дівчини у ракурсі три чверті вліво. Обличчя кругле, повне, тонкі брови, карі очі, прямий ніс, світле кучеряве волосся. На голові – великий білий тюрбан у червоні смуги. Дівчина одягнена у світлу сорочку, поверх якої накинуто червоний турецький каптан. Портрет походить з Музею ім. князів Любомирських у Львові.
Серед пам’яток живопису – портрет козацького гетьмана Петра Сагайдачного, створений у 1886 р. відомим львівським художником Т.Копистинським на замовлення Ради Народного Дому і Ставропігійського інституту у Львові. Художник ретельно вивчив старовинні гравюри та описи і створив образ національного героя. На темному тлі – зображення в анфас до пояса вже немолодого гетьмана: довга руда борода й вуса, на голові – чорна шапка з голубим верхом. Одягнений у червоний жупан. У правій руці булава. Вгорі справа – герб “Побуг” (підкова, увінчана хрестом) з ініціалами “П”, “К”, “С”. Петро Сагайдачний народився на Львівщині (с.Кyльчиці Самбірського району), в українській шляхетській родині. Навчався в Острозькій школі. Був талановитим полководцем. Під його керівництвом козаки здійснили низку успішних походів проти Туреччини і Кримського ханства. Очолюване П.Сагайдачним 40-тисячне козацьке військо, яке приєдналося до польської армії, відіграло вирішальну роль у розгромі турецького війська під Хотином у 1621 р. Один з епізодів битви відтворює картина відомого українського художника О.Климка “Хотинська битва” (1937 р.), яка експонується в музеї. Перед смертю гетьман заповів значну частину свого майна на освітні, релігійні та благочинні цілі, зокрема, київській і львівській братським школам.
|
|
| Портрет Роксоланы. XVI в. |
Чільне місце в експозиції займає парний портрет гетьманів Б.Хмельницького та І.Скоропадського. Зображення на повний зріст, обличчя у три чверті вправо. В обох у правій руці – булава, ліва – на руків’ї шаблі. Богдан Хмельницький – у хутряній шапці з султаном, у зеленому жупані і червоній мантії з великим хутряним коміром, у червоних чоботях, Іван Скоропадський – у шапці, оздобленій хутром, сірому жупані, зеленій мантії і жовтих чоботях. Портрет є копією настінного розпису (1728 р.) однієї з церков Києво-Печерської лаври. Для написання образу Богдана Хмельницького використано відому гравюру голландського художника В.Гондіуса (1651 р.). За указом царського синоду (30-ті рр. ХІХ ст.) всі зображення світських осіб, намальовані на стінах церков і монастирів, підлягали знищенню. Невідомий художник встиг скопіювати фрески на полотні, яке й зберігається в музеї на правах оригіналу. До ЛІМ портрет надійшов з Музею ім. князів Любомирських у Львові у 1940 р.
Життя і діяльність Богдана Хмельницького тісно пов’язані з Галичиною і Львовом. Відомо, що на початку ХVІІ ст. батько Богдана Хмельницького Михайло служив у Жовкві при дворі коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Згодом перейшов на службу до Івана Даниловича, власника Олеська (на Львівщині). Цілком можливо, що майбутній гетьман народився саме на наших теренах. Навчався Богдан Хмельницький у Львівській єзуїтській колегії. Тут він вивчав іноземні мови, зокрема латину. Під час Визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр. доля знову закидає його до Львова. 4 жовтня 1648 р. козацькі війська підійшли до Львова і взяли місто в облогу. 15 жовтня 1648 р. штурмом заволоділи неприступною фортецею – Високим замком, після чого місто припинило опір і вступило в переговори з Б.Хмельницьким. Експонуються гравюри, які відображають ці події: “Штурм Високого замку М.Кривоносом” (художник С.Лазеба, 1949 р.), “Посли Львівського магістрату в тaборі Хмельницького під Львовом” (художник Є.Турбацький, 1907 р.).
Хоча Галичина не увійшла до складу козацької держави, все ж українські козаки, борці за волю України, творці української демократичної держави Гетьманщини, є дуже шанованими в Галичині. В експозиції – атрибути козацької влади (гетьманська булава ХVІІ ст., полковницький пернач ХVІІ ст.), козацька зброя: бойова булава – мочуга, бойовий пернач, парадна шабля, на клинку якої напис грецькими літерами “Непереможеному володареві і полководцеві”, рушниці, пістолети, порохівниці та ін. Поруч – козацька литавра і речі козацького побуту.
Музей збирає, зберігає, популяризує пам’ятки козацької доби, на яких виховуються цілі покоління українців.