Портрет Семерия (Северина) Наливайко. Неизвестный художник. XIX ст.

Северин Наливайко… У нашій уяві постає могутня постать оспіваного в думах і піснях народного месника.

Все це нам добре знайоме ще з шкільного підручника історії. А яким був народний ватажок у житті - його сімейне виховання, уподобання, освіта?.. Підручник, зосереджуючи увагу на буремних подіях, це питання залишає осторонь. І від цього ми багато втрачаємо.

Візьмім хоч таке: більшість політичних і військових діячів Козацької доби (ХVІ - ХVІІ), що залишили помітний слід в історії України, були людьми високої освіти. Але що ми про це знаємо?

Ще не так давно багатьом можновладцям дуже хотілося представити українських діячів минулого людьми темними, далекими від освіти…

А як у цьому контексті виглядає ватажок козацьких і селянських мас Северин Наливайко? Це дуже цікаве питання. То спробуємо на нього відповісти. Власне, мова йтиме не лише про Северина, але й про його старшого брата Дем’яна.

Брати Наливайки походили з сім’ї ремісника-кушніра з міста Гусятина, що над швидкоплинним Збручем.

(Поясню, що «кушнір» - то «скорняк», кравець, який шиє кожухи. Звідси у Северина Наливайка прізвиська «Кравчина», «Кравченко». От і у Шевченковій «Тарасовій ночі» знаходимо: «Обізвався Наливайко - не стало Кравчини…»)

Першим покинув батьківське гніздо Дем’ян. Маючи неабиякий хист до науки, він помандрував у Острог, став учнем слaвнозвісної Острозької школи (академії).

Кілька слів про цей навчальний заклад. Близько 1576 року на кошти князя Костянтина Острозького була заснована ПЕРША в Україні школа вищого ступеня - Острозька академія, що здобула в Європі назву «Острозьких Афін». Тут навчалась молодь як шляхетського, так і простого походження. Серед вихованців академії були гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, церковний, політичний та освітній діяч Іов Борецький, білоруський поет Андрій Римша. Викладали в академії відомі діячі острозького літературно-наукового гуртка: засновник української поезії Герасим Смотрицький, вихованець італійських університетів Василь Суразький, професор Краківського університету Ян Лятос, колишній ректор Падуанського університету Никифор Контакузін… Михайло Грушевський мав право твердити: «Місто Острог на Волині в 1580 -1590-х роках стає видатним центром літератури і освіти».

Все подальше життя Дем’яна Наливайка було пов’язане з Острогом. По закінченні навчання він прийняв сан священнослужителя і став настоятелем церкви святого Миколи в Острозі.

Дем’ян Наливайко - авторитетний діяч Острозького гуртка, учасник Берестейського православного антиуніатського собору 1596 року, співробітник острозької та дерманської друкарень, редактор, перекладач, автор передмов та післямов до виданих у Дермані книжок. Помітний його вплив на створення національної системи навчання і виховання. Дем’ян Наливайко, роздумуючи над таємницями сімейного виховання і цвечення (навчання), радив батькам:

Умей з дитинства

вправити його в цвеченье,

Сам будь ему прикладом

і наученьем…

І це були не лише слова…

А тим часом у Гусятині мали місце трагічні події. Старого Наливайка - батька Дем’яна і Северина, який відзначався незалежністю думки і слова, - закатували слуги польського магната Калиновського. Северин з матір’ю і сестрою, кинувши напризволяще господарство, змушені були тікати до старшого брата в Острог. Невдовзі сім’я Наливайків стала в Острозі одним з осередків української культури і політики. Старший брат служив Україні словом, молодший - зброєю.

Отримавши в Острозі добру освіту, Северин став військовим. Скоро ми вже його бачимо сотником надвірної хоругви (придворної міліції) князів Острозьких. Потім дороги повели молодого козака на Запорожжя. Тут козаки, цінуючи відвагу і розум Северина, неабиякі організаторські здібності, обирають його кошовим отаманом, а в 1596 році - гетьманом.

Повсякденно бачачи наругу, що її чинила польська шляхта, Северин очолює повстання. У 1594 - 1596 роках повстанці завдали ряд поразок польським військам, оволоділи Брацлавом, Баром, Вінницею. Повстанців підтримали селяни Білорусії…

Тут знову переплелись шляхи братів, бо Дем’ян Наливайко, залишивши на якийсь час мирну келію в Острозі, брав безпосередню участь в антифеодальному селянсько-козацькому повстанні. І лише після того, як його брат був підступно схоплений і люто закатований шляхтою, отець Дем’ян знову повернувся в Острог, де ще тридцять років (до 1627 р.) сіяв духовне і книжне слово.

Ось такі вони були, брати Наливайки, які словом і зброєю служили Україні. Служили, як лицарі, не жаліючи життя свого.

І знову гортаємо «Кобзаря». Разом з поетом запитуємо себе:

Де їх могили? Де лежить

останок славного Богдана?

Де Остряницина стоїть

хоч би убогая могила?

Де Наливайкова? Нема!

Живого й мертвого спалили…

Та як би не старалися люті недруги нашого народу, ні спалити, ні знищити пам’ять про славних героїв України, людей не лише мужніх, але й освічених, їм не вдалося. Не будемо забувати, що у Козацьку добу Україна була чи не єдиною в Європі, де все її населення володіло грамотою. Шабля на тлі друкованого слова - то своєрідний символ Козацької республіки. Життя і подвиг братів Наливайків ще раз нагадують нам про це.

На цьому можна було б поставити крапку. Та ні, бо нитка роду Наливайків тягнеться до ще однієї особи, добре відомої усім нам. Мова йде про Костянтина Ціолковського. Того самого, що заклав основи наукової космонавтики в Росії.

Якщо глибше вивчити родовід Ціолковського, то знайдемо його коріння в українській землі. Так, в українській, хоч з різних причин це замовчувалось: сусідні народи воліли мати у своєму національному пантеоні знаменитих українців, заперечуючи при цьому їхній український родовід.

Щодо Костянтина Ціолковського, то рід його веде початок від Наливайків. До речі, брат Ціолковського підписувався «Ціолковський-Наливайко». Такі вони, Наливайки, - в науці і військовій справі!