Скифская статуя (V в. до н.э.). Найдена в пгт Ольховчик Шахтерского района |
Історично-культурна спадщина кожного народу передається з покоління в покоління як найцінніший скарб. А справжніми скарбницями, хранителями національної культури є наші музеї.
Визначним культурним центром Донеччини давно є Донецький обласний краєзнавчий музей. Історія його тісно пов’язана з історією краю. Колись невеликий краєзнавчий музей, в якому було не більше 2 тисяч експонатів, здебільшого присвячених гірській промисловості та металургії, за 80 років свого існування перетворився на найбільший краєзнавчий музей України, у фондовому зібранні якого зберігається понад 120 тисяч музейних експонатів. Вони представлені у п’ятьох виставкових залах, до яких входять 22 експозиційні зали.
Постійними відвідувачами музею є науковці, молодь та школярі, студенти історичних факультетів і вчені-історики, адже він зберігає пам’ять про найважливіші історичні події Донецького краю зі стародавніх часів до початку XX століття. У музейних експозиціях відображено історію заселення краю, революційні події, участь донбасівців у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр., тяжкі часи голодомору, трудові традиції, внесок видатних діячів культури у формування духовних скарбів.
До найцікавіших колекцій музею належать унікальні пам’ятки палеонтології: рештки викопних тварин і відбитки викопних рослин, зразки стволів кам’яних дерев, геологічні матеріали, гербарії рідкісних рослин краю. Чільне місце займають окремі знахідки та матеріали розкопок стоянок найдавніших людей, які жили 300-400 тисяч років тому.
Чисельні і яскраві, а часом унікальні знахідки з курганів презентують степові культури доби бронзи. Це різноманітний посуд, предмети праці і зброя, прикраси й амулети, деталі одягу і воїнського спорядження, загадкові ритуальні предмети і дитячі іграшки. Окрім того, добу середньої бронзи представляють матеріали розкопок поселень Козацька Пристань та Діброва, що є рідкісними у степовій Україні. Доба пізньої бронзи постає з матеріалів поселень зрубної культури, окрасою яких є колекція знарядь праці давніх металургів, що 3,5 тисяч років тому розробляли Бахмутське родовище міді.
Не можуть не зацікавити скіфські і сарматські матеріали, хоча й нечисленні, але надзвичайно виразні і представницькі (серед них є і золоті прикраси). Перш за все – це унікальна за художнім виразом кам’яна статуя з Ольховчика – своєрідна візитка не лише музею, але і всього Донецького краю. Яскравими є також матеріали, що характеризують культуру народів середньовіччя. Вони представлені численними знахідками з розкопок поселень і городищ, цілими серіями різноманітних предметів із курганних поховань. Зокрема, це колекція місцевих монет золотоординського часу, які карбувалися на Маяцькому городищі. Окрасою середньовічної колекції є понад 30 ранньотюркських і половецьких кам’яних статуй.
Фрагмент украинской хаты |
Окрім того, у музейному зібранні представлені унікальні колекції нумізматики – скарби мідних і срібних монет XV-XVIII ст., зразки військової атрибутики. Найбільшою цінністю є рідкісні книги – стародруки, серед яких географічні та ботанічні атласи XVII ст.
Чимало предметів мають загальнонаціональну цінність. Серед них зібрання культових речей XVIII-XIX ст.: ікони, плащаниці, богослужбові книги тощо.
Багатонаціональний склад Донеччини відображає етнографічна колекція музею: знаряддя праці, одяг, прикраси, предмети побуту. Заслуговують на увагу фотографії, зразки продукції підприємств, особисті речі відомих людей Донбасу.
Донецький край має велику кількість майстрів, які відчувають та вміють втілювати красу в мистецтві. Тому дуже часто у музеї відкриваються виставки народних майстрів. Так, наприклад, великий інтерес викликала експозиція робіт Ірини Голикової «Промінь світла і душі». Народна майстриня, учасниця багатьох всеукраїнських виставок, займається декоративно-прикладним мистецтвом, створюючи зі звичайної соломи справжні шедеври. Щире захоплення викликають аплікаційні картини Ірини Голікової. На її персональній виставці представлено понад 30 робіт, частина з яких демонструється вперше.
Багатий наш край і на щедрих серцем людей, які не нехтують пам’яттю пращурів, небайдужі до історії свого міста, свого народу, своєї країни. До музею речі потрапляють по-різному. Але особливе, почесне місце серед них займають подарунки мешканців краю. Хтось сказав, що віддавати - значить збагачуватися. За кожним музейним експонатом – історія, доля, люди. Так, наприклад, зовсім випадково потрапили до музею дитячий спальний конверт тридцятих років (!) XX сторіччя для немовлят та дивовижний набір білизни (!) початку XX ст. з батисту та мережива казкової краси, предмети, що зникли з обігу, але не втратили своєї привабливості для сучасників, - щипці для цукру, ажурні підставки для виделок, бальні шкіряні рукавички тощо. Розповідей про такі речі та їх власників вистачило б на довгий час.
Кобза XVIII в. |
Крім того, протягом багатьох років Донецький обласний краєзнавчий музей активно проводить археологічні дослідження. Щороку організуються експедиції, які відкривають пам’ятки історії від кам’яної епохи до середньовіччя. Так, у 1998 р. старший науковий співробітник музею Едуард Кравченко розпочав широкомасштабні дослідження на Слов’янщині козацького укріпленого містечка Козацька Пристань XVII-XVIII ст. А у 1999 р. відбулася перша в практиці музею комплексна археолого-етнографічна експедиція. Дослідження за програмою «Козацькі старожитності Південно-Східної України» XVII-XIX ст. проводили одночасно археологи й етнографи. Археологи розкопували пам’ятку XVII ст. Козацька Пристань, а етнографи збирали інформацію з її історії, перекази та легенди про неї. Розкопки дали надзвичайно цікаві результати, оскільки вперше були отримані реальні козацькі матеріали з Донеччини (до цього часу у музеї виставлялися експонати тієї доби з інших регіонів України). Матеріали розкопок були зібрані в унікальну експозицію, що дає змогу уявити життя українських поселенців на початку масового заселення східноукраїнського степу. Значну частину знахідок Козацької Пристані складають уламки різноманітного скляного та керамічного посуду, який відзначався високою якістю. Серед знахідок також керамічні люльки, дитячі іграшки, жіночі прикраси – намисто, шпильки, сережки, а також чоловічі персні-печатки, на яких зображено геральдичні щити, власні імена та рівноконечні козацькі хрести. Про основне заняття мешканців укріпленого поселення свідчать залишки старовинної зброї. До більш пізньої пори відносятся уламки козацьких шабель, крючки їхніх підвісок, курки, рукоятки пістолів. Та найцікавішим експонатом можна вважати кулелійки (форма для відливання куль до вогнестрільної зброї), що становили невід’ємну частину спорядження козака. Численні знаряддя праці знайомлять із побутом предків, їхньою турботою про насущні потреби. Це, перш за все, чималий набір риболовних крючків та грузил для сіток.
Не менш цікавою і значною є експозиція «Освоєння запорізькими козаками степових просторів Донецької області», присвячена запорізькому зимівнику Домаха, що пізніше став фортецею Кальміуської паланки. Історичний розділ виставки відображає історію запорізьких козаків та їхню роль в освоєнні донецьких степів. Саме тут постає образ козацтва як лицарського ордену, який має свої символи та своєрідний кодекс честі. Увагу відвідувачів привертають зразки козацької зброї: кремінні рушниці, порохівниці, свинцеві кулі, гармата, шаблі, лук, піка, макет козацької чайки, а також побутові речі козаків (люльки, мідний посуд, натільні хрестики). Зачаровано зупиняється погляд на діорамі зимівника Домаха, репродукції прапора Війська Запорізького, репродукції картини XVII ст. «Богдан Хмельницький» тощо.
Диорама казацкой крепости Домаха (ныне - Мариуполь) |
Відвідування музею не залишить байдужими тих, хто цікавиться історією культурного життя Донеччини, адже велика експозиція присвячена життю і творчості таких видатних людей, як композитор С.Прокоф’єв і народний артист СPСР Ю. Гуляєв. Історію виникнення і розвитку театру в Донбасі можна побачити з костюмів, програмок, фото й афіш зірок драматичного театру, оперного, лялькового.
У виставкових залах щороку експонуються понад 40 виставок з фонду самого музею, з музеїв України, Росії, інших країн світу, а також приватні колекції відомих художників, нумізматів, фотохудожників, виставки культурних центрів консульств і посольств різних країн. Тож коли б ви не прийшли до музею, для вас завжди знайдеться щось нове, що неодмінно вас зацікавить, адже у Донецькому обласному краєзнавчому музеї дуже відповідально ставляться до вибору тем нових експозицій.
Однак Донецький обласний краєзнавчий музей – це не просто музей, це своєрідний краєзнавчо-культурний комплекс, до складу якого, окрім базового музею, входять меморіальні музеї відомих діячів культури XX ст.: композитора С.Прокоф’єва у с. Красне Красноармійського району, театрального діяча В.Немировича-Данченка у с. Нескучне Великоновосілківського району та музей лісу у Великоанадольському лісництві Волноваського району.
Використовуючи результати наукових досліджень та базу створених виставок і експозицій, музей впроваджує нові форми просвітньої та виховної роботи: свята народного календаря, круглі столи, клуби за інтересами, цикли просвітніх програм для школярів, вихованців дитячих садків, дитячих будинків та інтернатів.
Донецький обласний краєзнавчий музей неодноразово брав участь у випуску видань: «Донецьк. Закохайся в своє місто», «Донбас православний», «Там, де було Дике поле» та багатьох інших. Останнім часом музей доволі активно займається самостійною видавничою діяльністю. Серед його видань каталоги унікальних музейних колекцій, презентаційні альбоми «Скарби землі донецької», «Легенди степу».
Музею належить особлива роль у збереженні та розвитку духовної спадщини, цінностей національної культури. Зберегти національні реліквії, які є оберегами духовності, повернути донеччанам гордість за створене попередніми поколіннями, відродити їх історичну пам’ять – це головні пріоритети діяльності Донецького обласного краєзнавчого музею.