Нещодавно представники козацької громади Білоцерківщини вирішили здійснити візит до румунського міста Галац, щоб відвідати памятник гетьману Іванові Мазепі. Вирішили відвідати ще й місце, де була Задунайська Січ і де встановлено українцями Румунії памятний знак, побувати в школах, де навчаються діти українців - нащадки славетних запорозьких козаків, підтримати їх духовно. Для цього з філією Спілки українців Румунії в Тульчі було узгоджено програму організації і проведення відповідних заходів, а журналісти і телеоператори Першого національного телевізійного каналу мали відзняти репортаж про життя українців, адже вони компактно проживають у декількох десятках сіл Дунайської дельти і ще памятають традиційну культуру й мову козацьких часів.
Та склалося не так, як планувалося. Після покладання квітів біля памятника Іванові Мазепі і фіксації для телепрограми виконання генералами і полковниками Гімну України майже в усіх козаків зявилися «невідкладні» справи. Вони терміново відбули з Галацу на чолі з… Гетьманом українського козацтва, залишивши двох представників із тележурналістами Першого національного. Але й вони згодом знайшли привід і через дві години рушили за козацькими генералами.
А в Тульчі, у Верхньому і Нижньому Дунавцях очікували бажаних гостей з історичної батьківщини - України. Не дочекалися. Зате думку про нас сформували відповідну. І не про тих, хто наобіцяв і не виконав, а про Україну.
Можливо, ситуація з часом зміниться, коли їздитимуть не генерали, а рядові козаки, які перейматимуться збереженням і популяризацією історії і традицій. Та за такої «підтримки» чи житимуть тоді ще на землі Задунайської Січі нащадки задунайських козаків?