Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

        В Україну повертається козацтво, а з ним усвідомлення Богообраності нашого народу, вільний дух, національна гордість. З набуттям Україною незалежності сучасні козацькі товариства створені патріотами в усіх областях, у великих містах і селах. Нещодавно до козацької громади УРК приєдналися й Лубни. Це місто, його мешканці тісно пов’язані з історією українського козацтва. Адже саме тут, на берегах мальовничої Сули, Богдан Хмельницький створив Лубенський козацький полк, який був одним із найбільших у його війську. Саме тут, на Солониці, у 1596 році розігрався заключний кривавий акт селянсько-козацького повстання під проводом Северина Наливайка.

        Нащадки славних лицарів Богдана та Наливайка, хоч як не намагалися перетворити їх на манкуртів, покручів і відступників, упродовж віків зберігали пам’ять про героїку дідів і прадідів, донесли до сьогодення їх традиції та славу. Тож до Лубенського міського і районного товариств, які створили ядро Окремої Лубенської Гетьманської козацької дивізії, увійшли ті, хто почуває себе козаками, у кому говорить прадідівське лицарство.

        Чудового осіннього дня на центральній площі міста, біля монумента на честь 1000-ліття Лубен, відбулася презентація реєстрової дивізії, яку очолив підприємець, знана і шанована земляками людина - Олексій Лапко. На свято до лубенських козаків з’їхалися побратими з Києва і Донецька, Черкас і Полтави, навіть із Сполучених Штатів Америки - на козацьку землю прибула берегиня штату Техас пані Джині Мартін.

        З самого ранку на вулицях Лубен як ніколи багатолюдно. Трохи не все місто вийшло зустрічати Гетьмана УРК. Берегиня козацтва Лубенщини, її золотий голос Надія Ночовна стоїть трохи попереду всіх з розмальованим яскравими квітами глеком у руках і вишитим рушником. За давнім народним звичаєм, коли козак повертався з походу, перш ніж зайде до хати, його напували та давали вмитися джерельною водою, щоб залишив позаду усі труднощі і тривоги. Джерельною водою, на щастя й здоров’я, зустріли лубенці й Анатолія Шевченка.

        Подякувавши за гостинну зустріч та підтримку ідей козацтва, Гетьман УРК Анатолій Шевченко зазначив, що створення Лубенської дивізії, до якої увійшли козацькі осередки Хорольщини, Великої Багачки, Оржиці, – це новий імпульс для розвитку та становлення усього козацького руху, адже Лубенщина має вікові козацькі традиції, на яких і сьогодні виховують молодь, які надихають та додають снаги.

        На площі, біля монумента, перед сотнями і сотнями людей про життєву необхідність відроджувати козацтво, а через нього нашу незалежну державу говорили заступник міського голови Микола Ковінський (він, як і мер Василь Коряк, реєстровий козак), голова районної ради Володимир Шостак, голова ради Берегинь УРК Валентина Фурманюк, Берегиня з Техасу (США) Джині Мартін та інші.

        Після урочистостей на Володимирському майдані колона реєстровців та мешканців міста під звуки козацьких маршів рушає вулицями міста. Козаки покладають квіти до меморіалу загиблим воїнам, а потім до підніжжя пам’ятного знака, встановленого на честь лицарів волі Северина Наливайка, що поклали свої голови на березі Солониці, під Лубнами, за нашу свободу. Тут, на святому для України місці, реєстровці встановили чотириметровий поклонний хрест, вирізаний із старезного дуба директором спортивно-відпочинкової бази Київського педуніверситету, народним майстром, козаком Юрієм Падалкою. Щоб пам’ятали нащадки, щоб вклонялись перехожі. Біля освяченого хреста запалюють свічки, покладають вінки з синьо-жовтих квітів.

        Далі – у Мгар. У майже 400-літньому, сліпучо красивому й ошатному Мгарському монастирі, який колись розбудовували гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа, духівники Лубенської дивізії УРК отець Іван та отець Сергій відслужили Божу службу, а з ними й козаки молили Бога, щоб дарував мудрості й розуму, сили й наснаги для тої великої духовної роботи, що має змінити нашу свідомість і наблизити нас до світла й добра, до самого Бога.

        Після Божої служби відбулася посвята у реєстровці – присягу на вірність народу й козацтву в одній шерензі приймали молоді і сивочолі, юнаки та юнки. Серед тих, хто вирішив бути й працювати з козацтвом, чимало поважних людей: голова сільгосппідприємства Михайло Стеценко, директор Хорольського агропромислового коледжу Ростислав Гузик, керівники громадських організацій міста, викладачі.

        Після посвяти й оприлюднення наказів Гетьмана УРК про нагородження кращих реєстровців козацькими відзнаками, присвоєння чергових козацьких військових звань реєстровці заклали у стіні Мгарського монастиря капсулу з електронним реєстром Лубенської Гетьманської дивізії та Полтавської обласної організації УРК як послання нащадкам, щоб не переривався зв’язок козацьких поколінь, традиції народу.