Наше Свято Незалежності широко щороку відзначається не лише в кожному регіоні України, а й повсюдно за кордоном. Особливо там, де функціонує українська діаспора. А вона є на всіх континентах. Святкують у різний спосіб: проводять урочистості, концерти, творчі зустрічі, художні виставки тощо. Демонструють наше розмаїте мистецтво, пісні й танці, іскрометний гумор.
Великих зусиль докладають до цієї справи активні закордонні українці. Бо хочуть, щоб світ добре знав про існування нашої самостійної Держави і повноцінної Української нації. Не обходяться тут і без гумору, жартів, притаманних нашому народу. Американські українці, яких у США та Канаді солідна чисельність, наприклад, пропонують у День Незалежності України навіть одягти український вінок із стрічками на голову Статуї Свободи.
У Бельгії дуже популярний скульптурний оголений хлопчик-фонтанчик, знаменитий символ Брюсселя, що колись, за переказом, урятував рідне місто від пожежі, яка могла б спалити все ущент. А урятував ситуацію хлопчисько з народу дуже просто: залив вогонь, що спалахнув посеред ночі.
Вдячні брюссельці у 1619 році поставили 60-сантиметровий пам’ятничок своєму юному рятівникові в історичному центрі столиці Бельгії. І його вшановують у різні способи, проводять біля нього гумористичні акції. Бо дуже зближують людей веселі, кмітливі колективні заходи.
За історією ким тільки не був хлопчик-символ! Його вдягали в Наполеона, Христофора Колумба, Нельсона Манделу, Елвіса, Санта-Клауса, Дракулу… У дні свят різних народів убирали хлопчика в певний національний одяг – на 1 годину. А ось цього року 24 серпня, в 16-ту річницю Української Незалежності, брюссельчик стояв у козацькому вбранні аж цілий день! Це дозволив бургомістрат Брюсселя на знак великої симпатії до нашої країни. Ось таку честь виявили до нас бельгійці.
За словами віце-президента Європейської асоціації українців Олексія Толкачова, вартість нашого національного костюма обійшлася в 900 євро. Виготовили його з особливих тканин, зітканих за старою технологією.
Певно, хлопчику “сподобались” обновки: біла лляна вишиванка з візерунками – біле по білому, сині шовкові шароварчики, червоний, тканий з орнаментом пасок і червоні чобітки з гарної тонкої шкіри, чорна смушкова шапка… А щоб більше був схожий на козачка, приклеїли ще й чорні вуса.
“Тепер я турок, не козак, здається, добре вдягнувся!” – співає відомий герой у нашій улюбленій опері “Запорожець за Дунаєм”. А тут вийшло навпаки: чужинець “нарядився” в козацький стрій і з гордістю простояв у ньому цілісінький день!
Мірки символу-хлопчика були заздалегідь передані нашій модельєрці Валентині Тищенко. Після того вона й приступила до виготовлення наряду. Чекали складності: треба було підлаштувати все під скульптурку, яка стоїть у трохи присілій формі, зігнуті ніжки. Тому пані Валентина віднайшла спосіб із застібками костюма зі спини.
Уже п’ять століть фонтанчик розважає бельгійців і туристів, створює чудовий, веселий настрій. Німці у свій національний день, приміром, навіть заряджають його пивом замість води. І радісно підставляють обличчя, руки під струмочок хлопчика…
Після закінчення акції українське козацьке вбрання передали для експонування муніципальному музею Брюсселя, де вже зберігають численні наряди легендарного хлопчика-фонтанчика. А їх накопичилось немало за понад 600 років.
Крім того, в столиці Бельгії красувалася на видноті контурна мапа України. Європейці на папері навколо мапи залишали відбитки своїх долоней, вимащених кольоровими фарбами. Таке “художнє залапання” стало у них традиційним, на мапах країн світу.
Подібні масові заходи, здавалося б, дрібні, несуттєві, але вони теж привертають увагу й цікавість багатьох людей до відповідної держави і сприяють її іміджу. В даному разі – до України.