Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

До міцної держави та добробуту народу України через духовність і патріотизм кожної людини

Новини козацтва

Головна
Новини УРК
Фото та відеосюжети

Документи УРК

Статут
Положення
Присяга
Гімн УРК
Однострій
Законодавство
Накази, розпорядження
Угоди

Організація УРК

Генеральна старшина
Керівництво
Умови прийому
Газета "Україна Козацька"
Козацька музика
Діаспора
Історія
Наша адреса

Посилання

ВПДП
Інститут проблем
штучного інтелекту
МОН і НАН України
Сайти організацій та
представництв УРК
Наші колеги

Печать
Переяславу-Хмельницькому - 1100 років

Крізь віки

Нажмите для увеличения
Успенська церква - одна з одинадцяти духовних споруд
Переяслав-Хмельницький, що розташувався майже за 100 кілометрів у південно-західному напрямку від Києва, неодноразово згадується в літописах, які описують події ще Х століття. Хоча прадавні поселення на його території, як свідчать археологічні знахідки, були значно раніше.

Зокрема, тут виявлено могильник черняхівської культури III-IV ст. н.е. з 42 похованнями. В одному з цих поховань, очевидно, знатної особи жіночої статі, знайдено було, окрім ритуальних речей, ще й повний комплект унікальних гральних шашок зі скла.

Інші археологічні знахідки засвідчують те, що вже в VII-VIII століттях на місці нинішнього Переяслава сформувався досить великий ремісничий і торговий центр прадавніх слов’ян.

Вперше місто з назвою Переяслав згадується в літописних пам’ятках 907 року, зокрема про укладення угоди князя Олега з Візантією. Про цю подію є згадка у «Повісті минулих літ»: «У рік 6415 (907). Пішов Олег на греків… І стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі… І зажадав Олег дати воям на дві тисячі кораблів по двадцять гривень на кочет, а потім давати углади на руські городи – спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Любеч, і на інші городи, бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі».

Щодо власної назви міста, то в істориків є декілька версій. Та найбільш популярною з них є версія про двобій легендарного простолюдина Кожум’яки з печенігом.

За цією легендою, ще у прадавні часи, коли половці, печеніги та інші кочівники, як зграї чорних круків, налітали на слов’янські поселення, одна з таких сутичок сталася і на місці сьогоднішнього Переяслава.

Нажмите для увеличения
Острійська церква Івана Богослова, збудована 1606 року коштом козацької громади
Перед боєм знахабнілі завойовники вибрали з-поміж себе найсильнішого богатиря. І став він викликати собі суперника з дружини княжої, але ніхто не наважувався прийняти цей виклик. Сумно стало на душі у князя і соромно. Але тут вийшов з народного ополчення юнак і дав згоду на двобій. Жорстоким був цей поєдинок, та здолав юнак печеніга, адже мав неабияку силу в руках. На честь цієї перемоги юнака нарекли прізвиськом Кожум’яка, який зміг, як казали тоді, «перея славу» собі, тобто перебрати славу собі, а місто назвали Переяславом.

Наразі у буклеті «Переяслав стародавній» з цього приводу написано наступне: «Обмеженість писемної інформації та відсутність археологічних матеріалів VIII-IX ст. призвели до виникнення багатьох версій щодо заснування Переяславля Руського. Найпершу висунув літописець Нестор у ХІІ ст., пояснивши також і назву міста. Згодом дослідники пов’язували походження міста та його назви як з місцевими коренями - з ім’ям першого князя-володаря, з власним іменем героя легенди Кожум’яки, з попереднім селищем («Перея славна»), так і з перенесенням назви: з Палестини, де є місцевість Перея, з Болгарії – від древньої церковної столиці міста Преслава разом із заснуванням першої руської митрополії у ІХ ст. чи з переселенцями-болгарами за князя Святослава у Х столітті. Ця проблема залишається однією з найбільш загадкових в давньоруській історії. Завіса над таємницею може піднятися з появою нових писемних джерел або речових матеріалів, здобутих археологами».

І все ж, як би там не було, але офіційно визнано, що біографія Переяслава складає 11 віків. І всі вони залишили помітний слід. Зокрема, з літописних часів збереглося городище ХІІІ ст. біля злиття річок Альти та Трубіжа. Дійшли відомості, що до будівництва цього міста доклали руку Володимир Хреститель і Ярослав Мудрий. Син останнього, Всеволод Ярославович, займав княжий престол у Переяславі з 1054 до 1073 року. Він всіляко сприяє будівництву цих храмів, зміцнюється укріплення дитинця. Ці починання активно підтримує і продовжує церковна еліта. Ось як описується це ще в одному буклеті «Переяслав княжий», котрий, як і всі інші буклети, присвячений 1100 річниці цього славетного міста: «Завершував починання князя видатний церковний діяч митрополит Єфрем Переяславський, який очолював переяславську єпархію з 1075 по 1090 рік».

Нажмите для увеличения
Пам’ятник Возз’єднання, у підніжжя якого 16 вересня 2007 року закладено капсулу з іменами козаків-реєстровців та Генеральної старшини
Переяслав був важливим духовним центром - тут перебувала кафедра однієї з найбільших давньоруських єпархій. До сьогодні дослідників притягує загадка так званої переяславської митрополії, пов’язана із титулом Єфрема та висловом літописця: «бо раніш була в Переяславлі митрополія». Щодо цього існують дві версії, найцікавіша з яких – про перебування в Переяславі найпершої митрополії Русі у ІХ-Х ст. Інша пов’язується з практикою надання Константинополем звання титулярного митрополита на певний час, яке й носив єпископ переяславський у 60-80-і роки ХІ ст.

На дитинці протягом двох-трьох десятиліть сформувався архітектурний ансамбль, згадуваний у літописах під 1089/90 роками, який включав такі визначні споруди, як кафедральний собор архістратига Михаїла, Єпископські ворота з надбрамною церквою святого Феодора, церква Андрія та палацові комплекси резиденцій князя та єпископа. Саме в цей час були закладені Княжий та Єпископський двори, відомі з літописів. Інтерес викликає згадка про спорудження Єфремом загадкової будівлі - «строєніє банное камерно», якої «не було преже в Русі».

Припускають, що це була лазня на зразок візантійських. Князем Всеволодом була заснована також позаміська резиденція Красний двір та виділені мисливські угіддя неподалік міста – Звіринець.

На той час Переяслав став і торговим, і ремісничим центром. Про це свідчать Візантійські хроніки, в яких згадуються торговці і залишки склоробної майстерні з елементами смальти, скляного посуду, віконного скла, а також прикрас, які відшукали археологи.

Нажмите для увеличения
Такий вигляд мала багато віків тому козацька залога
Гідно продовжив справу щодо розбудови міста син Всеволода - Володимир Мономах. Він правив Переяславським князівством у 1073-1076 та 1094-1113 роках. Володимир зводить у 1098 році церкву Успіння Пресвятої Богородиці, засновує монастир на річці Альті. У Переяславі Мономах писав своє досить знамените «Поучення». Саме з Переяслава він перебрався до Києва на князівський престол.

На жаль, ХІІ століття і наступні за ними лягли в біографію Переяслава трагічними сторінками: міжусобицями, суперечками за Київський престол, набігами половців та ординців.

Після монголо-татарської навали в 1239 році Переяслав був ущент зруйнований і більше ніж на століття опинився під ігом.

Після витиснення литовським князем Ольгердом ординців з Поділля, Волині, Подніпров’я місто відігравало роль оборонного форпосту на південно-східних кордонах Великого Князівства Литовського.

Потім, згідно з Люблінською литовсько-польською унією, землі Переяславщини підпадають під юрисдикцію Варшави. Але місцеві жителі не хотіли миритися і з цими поневолювачами. Ці прикордонні землі надають прихисток втікачам з-під гніту польських магнатів і таким чином разом з придніпровськими порогами стають місцем формування перших козацьких ватаг. Але це вже інша і досить яскрава сторінка історії багато вікового міста.


Пам’ятні дати з життя Переяслава

Нажмите для увеличения
907 - перші згадки про Переяславську фортецю в угоді між Київською Руссю та Візантією.

993 - укріплення переяславського дитинця за наказом князя Володимира Великого.

1008 - дані про першу кам’яну культову споруду міста - Хрестовоздвиженську церкву.

1054 - переяславським князем стає Всеволод, син Ярослава Мудрого. Виникнення Переяславського князівста.

1089 - активна побудова дитинця з ініціативи митрополита Єфрема Переяславського.

1094 - 1113 - правління князя Володимира Мономаха.

1187 - перша писемна згадка назви «Україна».

1239 - руйнування міста ордами монголо-татар.

ІІ пол. ХІ ст. - владарювання литовських феодалів.

1482 - спустошення Переяслава військом кримського хана Менглі-Герея.

1569 - згідно з Люблінською унією місто відходить до Польщі.

1585 - Переяславу надано Магдебурзьке право. Спорудження замку на території колишнього дитинця.

Кінець XVI ст. - переяславські козаки і міщани беруть участь в антипольському повстанні.

1625 - місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.

25 травня 1630 - у бою під Переяславом гетьман реєстрових козаків Тарас Трясило перемагає польське коронне військо.

1648 - початок Визвольної війни. Переяславці звільнилися від влади польської шляхти.

Січень 1654 - Переяславська рада.

1660 - підписання Слободищенського трактату Юрієм Хмельницьким.

1666 - антимосковське повстання під керівництвом М. Хоменка.

1695 - початок будівництва Вознесенського собору коштом Івана Мазепи.

1727 - друге повстання проти царської влади.

1738 - відкриття колегіуму.

1782 - скасування Переяславського полку.

1845, 1859 - перебування на Переяславщині Тараса Шевченка.

1873 - відкриття жіночої гімназії.

1901 - чисельність населення становить близько 16250 мешканців.

1920-ті рр. - встановлення радянської влади.

17 вересня 1941 - 21 вересня 1943 - окупація Переяслава гітлерівськими військами.

Жовтень 1943 - перейменування міста на Переяслав-Хмельницький.

50-ті рр. ХХ ст. - проведення повоєнної реконструкції.

1954 - відкриття історичного музею.

1964 - заснування Музею народної архітектури і побуту на Татарській горі.

2003 - у районному центрі Переяслав-Хмельницький мешкають близько 30 тисяч жителів.

Контакти

НАША АДРЕСА:
01001, Україна, Київ,
вул. Мала Житомирська,
буд. 11 офiс 5а
Тел./факс:
+38 (044) 2783759
Vodafone:
+38 (050) 0710120
НАШ E-MAIL:
urk.ukraine@gmail.com
Вiдвiдувачiв сьогоднi 30.06.2026 : 15
Вiдвiдувачiв з 17.03.2003 : 2887217

Copyright © 2003-2026 Українське Реєстрове Козацтво

Усi права на матерiали, якi знаходяться на сайтi Українського Реєстрового Козацтва, захищаються у вiдповiдностi до Законодавства України. Використання матерiалiв дозволяється у випадку посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.kozatstvo.org.ua. <

Проблеми/коментарiї? Пишiть