Крізь віки
|
|
| Успенська церква - одна з одинадцяти духовних споруд |
Зокрема, тут виявлено могильник черняхівської культури III-IV ст. н.е. з 42 похованнями. В одному з цих поховань, очевидно, знатної особи жіночої статі, знайдено було, окрім ритуальних речей, ще й повний комплект унікальних гральних шашок зі скла.
Інші археологічні знахідки засвідчують те, що вже в VII-VIII століттях на місці нинішнього Переяслава сформувався досить великий ремісничий і торговий центр прадавніх слов’ян.
Вперше місто з назвою Переяслав згадується в літописних пам’ятках 907 року, зокрема про укладення угоди князя Олега з Візантією. Про цю подію є згадка у «Повісті минулих літ»: «У рік 6415 (907). Пішов Олег на греків… І стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі… І зажадав Олег дати воям на дві тисячі кораблів по двадцять гривень на кочет, а потім давати углади на руські городи – спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Любеч, і на інші городи, бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі».
Щодо власної назви міста, то в істориків є декілька версій. Та найбільш популярною з них є версія про двобій легендарного простолюдина Кожум’яки з печенігом.
За цією легендою, ще у прадавні часи, коли половці, печеніги та інші кочівники, як зграї чорних круків, налітали на слов’янські поселення, одна з таких сутичок сталася і на місці сьогоднішнього Переяслава.
|
|
| Острійська церква Івана Богослова, збудована 1606 року коштом козацької громади |
Наразі у буклеті «Переяслав стародавній» з цього приводу написано наступне: «Обмеженість писемної інформації та відсутність археологічних матеріалів VIII-IX ст. призвели до виникнення багатьох версій щодо заснування Переяславля Руського. Найпершу висунув літописець Нестор у ХІІ ст., пояснивши також і назву міста. Згодом дослідники пов’язували походження міста та його назви як з місцевими коренями - з ім’ям першого князя-володаря, з власним іменем героя легенди Кожум’яки, з попереднім селищем («Перея славна»), так і з перенесенням назви: з Палестини, де є місцевість Перея, з Болгарії – від древньої церковної столиці міста Преслава разом із заснуванням першої руської митрополії у ІХ ст. чи з переселенцями-болгарами за князя Святослава у Х столітті. Ця проблема залишається однією з найбільш загадкових в давньоруській історії. Завіса над таємницею може піднятися з появою нових писемних джерел або речових матеріалів, здобутих археологами».
І все ж, як би там не було, але офіційно визнано, що біографія Переяслава складає 11 віків. І всі вони залишили помітний слід. Зокрема, з літописних часів збереглося городище ХІІІ ст. біля злиття річок Альти та Трубіжа. Дійшли відомості, що до будівництва цього міста доклали руку Володимир Хреститель і Ярослав Мудрий. Син останнього, Всеволод Ярославович, займав княжий престол у Переяславі з 1054 до 1073 року. Він всіляко сприяє будівництву цих храмів, зміцнюється укріплення дитинця. Ці починання активно підтримує і продовжує церковна еліта. Ось як описується це ще в одному буклеті «Переяслав княжий», котрий, як і всі інші буклети, присвячений 1100 річниці цього славетного міста: «Завершував починання князя видатний церковний діяч митрополит Єфрем Переяславський, який очолював переяславську єпархію з 1075 по 1090 рік».
|
|
| Пам’ятник Возз’єднання, у підніжжя якого 16 вересня 2007 року закладено капсулу з іменами козаків-реєстровців та Генеральної старшини |
На дитинці протягом двох-трьох десятиліть сформувався архітектурний ансамбль, згадуваний у літописах під 1089/90 роками, який включав такі визначні споруди, як кафедральний собор архістратига Михаїла, Єпископські ворота з надбрамною церквою святого Феодора, церква Андрія та палацові комплекси резиденцій князя та єпископа. Саме в цей час були закладені Княжий та Єпископський двори, відомі з літописів. Інтерес викликає згадка про спорудження Єфремом загадкової будівлі - «строєніє банное камерно», якої «не було преже в Русі».
Припускають, що це була лазня на зразок візантійських. Князем Всеволодом була заснована також позаміська резиденція Красний двір та виділені мисливські угіддя неподалік міста – Звіринець.
На той час Переяслав став і торговим, і ремісничим центром. Про це свідчать Візантійські хроніки, в яких згадуються торговці і залишки склоробної майстерні з елементами смальти, скляного посуду, віконного скла, а також прикрас, які відшукали археологи.
|
|
| Такий вигляд мала багато віків тому козацька залога |
На жаль, ХІІ століття і наступні за ними лягли в біографію Переяслава трагічними сторінками: міжусобицями, суперечками за Київський престол, набігами половців та ординців.
Після монголо-татарської навали в 1239 році Переяслав був ущент зруйнований і більше ніж на століття опинився під ігом.
Після витиснення литовським князем Ольгердом ординців з Поділля, Волині, Подніпров’я місто відігравало роль оборонного форпосту на південно-східних кордонах Великого Князівства Литовського.
Потім, згідно з Люблінською литовсько-польською унією, землі Переяславщини підпадають під юрисдикцію Варшави. Але місцеві жителі не хотіли миритися і з цими поневолювачами. Ці прикордонні землі надають прихисток втікачам з-під гніту польських магнатів і таким чином разом з придніпровськими порогами стають місцем формування перших козацьких ватаг. Але це вже інша і досить яскрава сторінка історії багато вікового міста.
Пам’ятні дати з життя Переяслава
|
|
993 - укріплення переяславського дитинця за наказом князя Володимира Великого.
1008 - дані про першу кам’яну культову споруду міста - Хрестовоздвиженську церкву.
1054 - переяславським князем стає Всеволод, син Ярослава Мудрого. Виникнення Переяславського князівста.
1089 - активна побудова дитинця з ініціативи митрополита Єфрема Переяславського.
1094 - 1113 - правління князя Володимира Мономаха.
1187 - перша писемна згадка назви «Україна».
1239 - руйнування міста ордами монголо-татар.
ІІ пол. ХІ ст. - владарювання литовських феодалів.
1482 - спустошення Переяслава військом кримського хана Менглі-Герея.
1569 - згідно з Люблінською унією місто відходить до Польщі.
1585 - Переяславу надано Магдебурзьке право. Спорудження замку на території колишнього дитинця.
Кінець XVI ст. - переяславські козаки і міщани беруть участь в антипольському повстанні.
1625 - місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.
25 травня 1630 - у бою під Переяславом гетьман реєстрових козаків Тарас Трясило перемагає польське коронне військо.
1648 - початок Визвольної війни. Переяславці звільнилися від влади польської шляхти.
Січень 1654 - Переяславська рада.
1660 - підписання Слободищенського трактату Юрієм Хмельницьким.
1666 - антимосковське повстання під керівництвом М. Хоменка.
1695 - початок будівництва Вознесенського собору коштом Івана Мазепи.
1727 - друге повстання проти царської влади.
1738 - відкриття колегіуму.
1782 - скасування Переяславського полку.
1845, 1859 - перебування на Переяславщині Тараса Шевченка.
1873 - відкриття жіночої гімназії.
1901 - чисельність населення становить близько 16250 мешканців.
1920-ті рр. - встановлення радянської влади.
17 вересня 1941 - 21 вересня 1943 - окупація Переяслава гітлерівськими військами.
Жовтень 1943 - перейменування міста на Переяслав-Хмельницький.
50-ті рр. ХХ ст. - проведення повоєнної реконструкції.
1954 - відкриття історичного музею.
1964 - заснування Музею народної архітектури і побуту на Татарській горі.
2003 - у районному центрі Переяслав-Хмельницький мешкають близько 30 тисяч жителів.