На сучасному етапі розбудови і розвитку нашої держави перед Всеукраїнською громадською організацією „Українське Реєстрове Козацтво”, що вже нараховує у своїх лавах понад 60 тисяч патріотів, стоять нові, надзвичайно актуальні завдання відродження духовності й національного патріотизму. Останнім часом ми часто повторюємо ці слова, розмірковуємо над поняттями, що в них закодовані. Це закономірно, адже сьогодення вимагає осмислення й окреслення напряму руху до високої моральності, духовності, свободи, які є фундаментом незалежної держави, єдиної нації, добробуту кожної людини.
Українське Реєстрове Козацтво було зареєстроване у Мін’юсті 2002 року, і тоді ж на козацьких шевронах з’явилися слова „духовність” і „патріотизм”, що стали девізом нашої організації, обов’язком для кожного козака.
Сьогодні з гордістю можна сказати, що зроблено немало. Реєстровці беруть активну участь у державному управлінні (серед членів УРК є мери міст, голови районних і міських рад), зводять нові храми і відбудовують зруйновані у радянські часи, повертають національну пам’ять, встановлюючи монументи героям України, гетьманам, борцям за нашу волю, відновлюють козацькі святині, наповнюють правдивим змістом саму історію. Надзвичайно важливо, що Українське Реєстрове Козацтво активно працює з молоддю у загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах, навіть у дитячих садочках. У багатьох містах і селах діють козацькі класи, шкільні козацькі республіки. Серед них - Тетевчицька шкільна республіка, що на Львівщині, а також у селі Чортовець і місті Заліщики на Івано-Франківщині, є такі дитячі козацькі організації, підрозділи УРК, у Києві, Донецьку, Маріуполі, Севастополі, Лубнах, Переяславі-Хмельницькому, Луцьку, Ковелі, Луганську й інших містах і селах. Зустрічі з учнівською та студентською молоддю у регіонах України (лише останнім часом такі відбулися у Львові, Луцьку, Запоріжжі, Криму) свідчать про те, що молодь підтримує козацьку ідею. Сучасне козацтво пробуджує у молоді інтерес до історії України, козацтва, яке стало фундатором творення української державності, до свого родоводу. Разом з цим у юнаків та дівчат пробуджується національна самосвідомість, гордість за свою країну, а це найголовніші витоки патріотизму.
Тож усі козацькі товариства, зокрема, Кримське республіканське, обласні, міські, районні, селищні та сільські, мають зосередити свої зусилля на поглибленні роботи з молоддю. Пріоритетне завдання – створення нових козацьких класів і шкіл, студентських полків чи дивізій. Лише щоденна, кропітка праця з молоддю, залучення учнів і студентів до роботи у фольклорних і етнографічних експедиціях, театрах, спортивних секціях, до просвітянської і наукової діяльності допоможе виховати достойну зміну.
Духовність, моральність, патріотизм повинні стати ідеологічною цілісністю Українського Реєстрового Козацтва, нашою політичною доктриною. Шлях такого проходження буде нелегким, але без нього годі говорити про перспективи у справі відродження духовності й патріотизму, побудову справді незалежної соборної України, про об’єднання нації навколо національної ідеї, нашої славної історії, національних цінностей.
У кожного з нас закарбована ідея обов’язку перед історією, своїми пращурами, дідами й батьками, перед майбутніми поколіннями. Тож хочу подякувати за велику духовну роботу отаманам Василю Гриніву, Роману Калину, Василю Павлечку, Володимиру Кожану, Володимиру Муравйову, Анатолію Жерновому, Володимиру Зденянчину, Олексію Лапку, Миколі Мазепі, Сергію Єлістратову, Борису Марченку, Віктору Терентьєву, Анатолію Франчуку, Валерію Міхєєву, Михайлу Шматову, Ігорю Козловському, Миколі Гладкому та іншим реєстровцям і сподіваюся, що покладений на нас історичний обов’язок виконаємо з честю.