Фрагмент козацької чайки, піднятої з Дніпра біля Хортиці |
Хортиця... В уявленні хлопчаків, які не бували на землі, де колись народилося козацьке військо, яке увійшло в історію України окремою сторінкою, це звичайнісінький острів серед дніпровських порогів. Вони, мабуть, можуть розповісти, що там, за неприступними скелями, запорожці хоронилися від загарбників і при нагоді виходили зі свого укриття, щоб нанести ворогові нищівного удару. В степу чи на морі. Але це один штрих, щонайменший, минулого наших предків.
Насамперед, Хортиця цікава тим, що землі острова були заселені ще за часів палеоліту, тобто не менш як 35 тисяч років тому. Розташування його на перехресті стародавніх сухопутних та водних шляхів, які були відомі вже з часів енеоліту, бо саме в цей час уже виникають численні поселення, мешканці якого займались землеробством, рибальством та іншими ремеслами. А пізніше на Хортиці з’явились кочові племена скіфів, які з часом перейшли на осілий спосіб життя і займались не тільки землеробством, а й обробляли метали, вели торгівлю з античними містами Північного Причорномор’я.
Для Київської Русі Хортиця була важливим пунктом на торговельному шляху із „варяг в греки” та стратегічного збору руських дружин у походах на кочовиків. Пізніше острів потрапляє під вплив золотоординських ханів та татар (ХII – XIV століття). А вже в кінці XV століття стає центром формування запорозького козацтва. Звідси князь Дмитро Вишневецький ходив на турецьку фортецю, є версія в історичній літературі про перебування тут козацьких ватажків Я. Шаха та П. Сагайдачного. З Хортиці, за народними переказами, вирушало у похід проти турків і татар військо гетьмана І. Сулими, про що свідчать і назви місцевостей у районі Хортиці: урочище Сагайдачного, Січові ворота та інші.
З повстання в Запоріжжі почалася визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі. Як свідчить польський офіцер Богуслав Машкевич, який побував на Хортиці, „якийсь Хмельницький, забравши трохи гультяйства, із Запоріжжя прогнав корсунський полк... до нього приєдналось все живе...”
Для козаків Хортиця була не тільки стратегічним, а й практичним центром козацького господарства. Козаки займалися не тільки землеробством, а й мисливством, бджолярством та іншими промислами. За даними Д. Яворницького, на Хортиці є Скотівська скеля, де жив запорожець-скотар: „...у нього рогатої худоби була сила, як пригоне на водопой до Дніпра, так Дніпро аж стогне”.
Повчальним може бути й те, що козаки дбайливо ставилися до навколишньої природи. Вони заготовляли багато деревини для будівництва суден, але не дозволяли знищувати байрачні ліси та діброви. Застосовували тільки санітарні вирубки. Може, тому сьогодні численні туристи можуть помилуватися красою лілей, які через мільйони років пристосувалися в хортицьких водоймищах, зникаючих жуків-носорогів та ще десятків видів флори та фауни.
Особливістю Хортиці є й те, що тут представлені всі ландшафтні зони України - від степів до гір. Так що, пропливаючи повз узбережжя, можна побачити і скелі, і рівні піщані пляжі, і сріблясту хвилю ковили. Ми ж бачили і лісові горіхи, й гриби, й дивовижні яблука, які росли на низеньких кущиках...