|
|
| Реєстрові козаки у Берестечку |
Берестечко - місто на річці Стир у Волинській області. У червні 1651 р. під Берестечком, неподалік с. Пляшева, відбулася битва між селянсько-козацьким військом Б. Хмельницького та армією польського короля Яна Казимира, яка закінчилася поразкою козаків і селян.
На честь битви під Берестечком у 1966 році на острові Журавлиха у верхів’ї Стирі, поблизу с. Пляшева (Радивилівський район Рівненської області), створено музей-заповідник «Козацькі могили». У 1991 році на базі музею-заповідника «Козацькі могили» - філіалу Рівненського краєзнавчого музею - створено Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».
До складу заповідника, площа якого становить 135,9 га, входять Георгіївська церква, Михайлівська церква, музейний корпус, мурована стіна, пам’ятник Героям Берестецької битви та місця, пов’язані з битвою під Берестечком.
Храм-пам’ятник Героям, що полягли у битві під Берестечком, Георгіївська церква (1910-1914 рр.), - архітектурна пам’ятка 20 століття, побудована за проектом студента Петербурзької академії мистецтв В. Максимова. Будівельними роботами керував волинський єпархіальний архітектор В. Леонтович. Живопис церкви виконали український художник І.С. Їжакевич, волинський художник О. Корецький та почаївські іконописці Трохимлюк та Вольський. У 1970 р. живопис Їжакевича реставровано київськими художниками-реставраторами Т. Чеснейшим та А. Марампольським. У 2000-2001 рр. проведено повторну реставрацію Львівською міжобласною реставраційною майстернею (художник З. Крюк).
Георгіївська церква складається з трьох поверхів. На першому, підземному, поверсі знаходиться церква св. Параскеви П’ятниці та саркофаг; на другому, центральному, поверсі - Георгіївська церква; третій поверх складає церква Бориса і Гліба.
Михайлівська церква первинно побудована в селі Острові Радивилівського району. У 1912 році, під час створення комплексу «Козацькі могили», демонтована й перенесена на острів Журавлиху. Перед боєм у церкві побував Б. Хмельницький зі своїм військом. У церкві зберігся іконостас початку 18 ст., який разом з Михайлівською церквою реставровано у 1986-1989 рр. Біля Михайлівської церкви у 1970-1971 рр. виявлено захоронення коринфського митрополита Йоасафа та ченця Павла, які були ідейними помічниками Б.Хмельницького. У 2005 році на їх могилі встановлено базальтовий хрест.
Михайлівська церква з’єднана підземним ходом з гробницею Георгіївської церкви. В гробниці - другим підземним ходом можна потрапити на берег ріки Пляшівки.
Музейний корпус - колишні монашенські приміщення (1910-1958 роки). У 1967 р. тут було відкрито експозицію музею «Козацькі могили», де висвітлено історію битви під Берестечком та показано речі, знайдені на полі битви під час розкопок 1970-1995 рр. археологічною експедицією, очолюваною доктором історичних наук І.К.Свєшниковим (1915-1995). У фондах музею налічується 1808 експонатів основного та 1717 експонатів науково-допоміжного фонду.
Завдяки розкопкам Берестецька битва вивчена значно краще, ніж будь-яка подія періоду Визвольної війни.
Розкопками досліджено понад 2,5 га суцільної площі, відкрито залишки побудованої з наказу І. Богуна греблі, виявлено 90 людських, 56 кінських кістяків, знайдено понад 5 тисяч унікальних достовірних козацьких речей, відтворено картину відступу козацьких військ з обложеного шляхтою табору, з’ясовано обставини загибелі окремих людей, здобуто антропологічний матеріал, завдяки якому вдалося відтворити портрети окремих учасників битви.
Речі, знайдені під час розкопок, можна поділити на окремі групи:
- побутові сільські речі;
- козацькі предмети одягу;
- особисті речі козаків;
- побутові речі (дерев’яні лопати, залізне окуття робочої частини лопатки, чорний горщик, воскові свічі, підсвічники, блешні на рибу, денце пляшки, висячі замочки з ключами, дерев’яні черпаки);
- гроші та коштовності (на переправі знайдено 38 гаманців, в яких виявлено 495 монет, хронологічний діапазон їх становить 92 роки - від Августина Саксонського 1555 р. карбованця до ризького соліда шведської королеви Христини 1647 р.);
- речі ремісників-козаків; речі селянських повстанців;
- загальновійськові речі;
- козацька холодна та вогнепальна козацька зброя;
- обладнання козацького бойового коня;
- речі польської шляхти.
Аналізуючи знахідки, можна зробити висновок, що «…козацька армія періоду Визвольної війни не була організованим збіговиськом випадкових людей, як про це стверджують польські дослідження та письменники (Я. Кубаля, Г. Сєнкевич), а регулярним, забезпеченим найновішою для свого часу зброєю, достатньо для тодішньої епохи дисциплінованим і впорядкованим військом… Козацька армія стояла на одному рівні з тодішніми європейськими арміями, перевищуючи їх своїми бойовими якостями і не раз насправді одчайдушною хоробрістю».