|
|
| Експозиція музею Сагайдачного, с. Кульчиці |
Здається, це було тільки недавно. У селі Кульчиці, що на Самбірщині, відбулася чи не центральна подія у культурному житті всієї України: відкривали пам’ятник Петрові Сагайдачному. Не надто велике село гуло, як вулик, людей було стільки, що друзям важко було знайти одне одного, припаркувати авто (тим паче, автобус) - просто неможливо. Промовляли до того «вулика» державні мужі, дзвеніли струни бандур, чарували своїми голосами учасники квартету «Явір»… Усе це ще таке живе у пам’яті. А минуло вже п’ятнадцять років.
Не знаю, чи знайдеться нині така важлива справа, на яку люди жертвували б стільки грошей: колективами й по одному, церковними громадами та трудовими колективами - несли гроші на спорудження пам’ятника Петрові Сагайдачному. За досить короткий час зібрано було майже мільйон радянських карбованців. Оргкомітет очолював колишній учитель кульчицької школи Дмитро Хапко. Допоміг придбати бронзу для пам’ятника (майже 5 тонн металу) директор тодішнього Самбірського меблевого комбінату Іван Сидор, вилито постамент на Львівській скульптурній фабриці, граніт для постаменту доставлено з Коростишева Житомирської області.
Автори пам’ятника - львівські скульптори Микола Посікіра та Любомир Яремчук. Архітектор - Михайло Федик.
|
|
| Хата-музей у селі Кульчиці |
Це була вже третя спроба кульчичан спорудити пам’ятник славетному землякові. Перша була у 1912 році: хотіли відкрити пам’ятник до 300-ліття від дня смерті знаменитого гетьмана. Але не судилося: настала Перша світова війна. Друга спроба була у 1971 році, коли львівський скульптор Кулик разом зі своїми студентами збирався витесати пам’ятник з кам’яних брил. Та радянська влада не підтримувала політики увіковічнення пам’яті про національних героїв. Тож мрія кульчичан збулася в жовтні 1991 року, в основному за величезного сприяння голови місцевого колгоспу, нині покійного, Василя Онушканця.
З того часу у музеї та біля пам’ятника побували вісім тисяч відвідувачів, проведено 700 екскурсій. Сьогодні у музеї півтори тисячі експонатів. Вони, до речі, стосуються не лише знаменитого гетьмана, але й інших постатей в історії Європи та раритетів, знайдених у Кульчицях під час розкопок, що датуються другим тисячоліттям до нашої ери.
У музеї також є експонати, подаровані Гетьманом УРК Анатолієм Шевченком, який удостоєний звання «Почесний громадянин села Кульчиці».
В одному із наступних номерів «УК» ми розповімо про передачу Гетьманом УРК Анатолієм Шевченком музею Сагайдачного нових експонатів та ікони Божої Матері.