Хто мені має бути, -
Нехай мені присниться.
|
|
Грудень багатий на свята. Православна церква відзначає дні своїх святих - великомучениці Катерини (7 грудня), Андрія Первозванного (13 грудня), великомучениці Варвари (17 грудня), Святого Миколая Чудотворця (19 грудня).
Історії цих свят цікаві і повчальні й вимагають окремих розповідей. Ми ж зупинимося на суто народознавчому елементі, спільному для них. Адже всі ці свята пов’язані з угадуванням майбутньої долі і погоди, ворожіннями, заклинаннями.
Катерина здавна вважається покровителькою дівчат, тому вони у цей день ворожать і закликають свою долю. Вранці, до схід сонця, дівчина йде у садок і зрізає гілочку вишні. Ставить її у воду і чекає старого Нового року. Якщо до цього вишня розів’ється й зацвіте - добрий знак, бо й доля дівоча цвісти буде.
Звечора на Андрія дівчата пекли балабушки - невеличкі круглі тістечка з білого борошна, замішаного на воді, яку дівчина повинна принести в роті від криниці. Спечені балабушки дівчата ділили між собою, помічаючи кожна свою. Потім розкладали їх на долівці і в хату пускали голодного пса, який «вирішував долю». Чию балабушку схопить першою, та раніше заміж вийде. Лягаючи спати, дівчина ставила під ліжко миску з водою, а через неї робила місток. Звертаючись до Андрія, просила, щоб наснився їй князь, який по тому мосту приїде.
На святу Варвару дівчата бралися вишивати весільні шириньки - квадратні шматочки домотканого полотна, які на весіллі дарували кожному гостеві. Вважалося, що вишивання, розпочате на Варвару, навертатиме в долю весну: вік буде довшим, веселішим, благодатнішим. Адже саме після Варвари день повертається на весну, стає довшим.
До Миколая Чудотворця матері молилися за своїх дітей, хворі просили у нього зцілення, ті, що вчаться, - підтримки й допомоги. Пам’ятаючи про добрість Миколая, наші предки старалися не пишнотами відзначити цей день, а добрими справами. Біднякам заготовляли дров, сиротам допомагали на життя, стареньким вибілювали хату. Найбільше чекали свята Миколая діти, бо Чудотворець носить їм дарунки.
На «чоловічі» свята - Андрія та Миколи - спостерігали за природою і робили прогноз на майбутнє. Так, якщо на Андрія на річці тиха вода - зима буде спокійна, шумовита - будуть завірюхи. Якщо на Андрія сніг не йде - вся зима буде малосніжна й тепла.
А ось що «пророкує» Микола: як на зимового Миколи багато снігу - на літнього Миколи буде багато трави. Як на Миколи піде дощ, то буде врожай на озимину. Як на Миколи морозний день - уродить хліб і городина.