|
|
За наказом Гетьмана УРК Анатолія Шевченка відзнакою Українського Реєстрового Козацтва «Срібний Козацький Хрест» II ступеня за вагомий внесок у відродження духовних, історичних, патріотичних традицій українського козацтва нагороджений командир полку УРК м. Судака Сергій Погородній.
Цю високу відзнаку отаман реєстровиків приймав з рук командувача Східнокримської дивізії УРК, генерал-майора УРК Ігоря Шеремета, а разом з нею - медаль «Захисник Вітчизни».
Побратими-козаки говорять про Сергія Погороднього: «Добрий, принциповий, щирий, заслужено користується повагою оточуючих. Має активну життєву позицію, гідну наслідування. Цілеспрямований, професійний, мудрий, багато робить для відродження Українського Реєстрового Козацтва у місті Судак та в Автономній Республіці”.
Про себе Сергій Погородній розповідає:
- Козацтво – це мій родовід. Мій дід служив в армії Денікіна і змушений був емігрувати через це у 1919 році до Австрії. Звідти пішки повертався на Батьківщину, рік крокував до Вінницької області, у село Гранове Гайсинського району. Наші корені звідти. Потім батько поїхав на освоєння цілини до Казахстану, де й народився я. До Криму ми прибули у 1986, але з Вінниччиною підтримуємо й зараз дуже міцний зв’язок, кілька разів на рік відвідуємо з батьком рідні краї, радо приймаємо рідню на гостини в себе. До козацтва я прийшов саме в Криму після знайомства з тодішнім отаманом козацького товариства Судака Віктором Алексєєвим. Коли в Криму утворилася структура Українського Реєстрового Козацтва і Алєксєєв став радником Гетьмана УРК, за рішенням козацької ради я прийняв командування полком УРК у цьому місті.
Сьогодні у Судаку майже сто реєстрових козаків і чимало бажаючих приєднатися до них. Велика заслуга у цьому - особисто полковника Погороднього. Він є тим зразком сучасного козака, який хочеться наслідувати, до якого тягнуться люди. Є зразком працездатної і працелюбної української вдачі: за 23 роки трудової діяльності в системі газозабезпечення населення був у відпустці лише один раз. Вихідні теж на робочому місці – це дні, присвячені громадській діяльності, козацтву.
На часі у Сергія Сергійовича турботи щодо обладнання штабного приміщення полку, створення козацького фонду для фінансування козацьких заходів.
Активно співпрацюють реєстровики у південнобережному місті й зі школами. Для кожної школи Судака й навколишніх сіл передплачені по кілька примірників газети «Україна козацька». Хоча б раз на місяць відбуваються безпосередні зустрічі з учнівською молоддю, різноманітні заходи у школах.
- Звичайно, для більш активного розвитку козацтва було б непогано мати підтримку української влади, хоча б закон про козацтво, як у тій же Росії, де козаки діють на засадах правоохоронних органів, - говорить полковник УРК Погородній. – А поки що у нас створити козацьку структуру, як і партію, можуть кілька осіб. Особисто я вважаю, що право реєструватися має та структура, у якої є підтримка громади, а не трьох людей. У нас же деякі партії та організації – це типові гуртки за інтересами. Виникає думка, що процес дроблення стимулюється навмисне, аби заважати козацтву бути дієвою силою, здатною до самоорганізації. Хтось, напевно, добряче побоюється монолітного козацтва.