Всеукраїнська громадська організація
"Українське Реєстрове Козацтво"

До міцної держави та добробуту народу України через духовність і патріотизм кожної людини

Новини козацтва

Головна
Новини УРК
Фото та відеосюжети

Документи УРК

Статут
Положення
Присяга
Гімн УРК
Однострій
Законодавство
Накази, розпорядження
Угоди

Організація УРК

Генеральна старшина
Керівництво
Умови прийому
Газета "Україна Козацька"
Козацька музика
Діаспора
Історія
Наша адреса

Посилання

ВПДП
Інститут проблем
штучного інтелекту
МОН і НАН України
Сайти організацій та
представництв УРК
Наші колеги

Печать
Якби не зима, то б літо було довше

Нажмите для увеличения
Взимку в селі Опішня (Полтавщина). С.І. Васильківський. 1890-і роки

Грудень, січень, лютий - такі українські назви зимових місяців. А що вони означають? Перший зимовий місяць у народі ще називали мостовик, стужайло, вітрозим, зимник, лютовій, хмурень. Грудень же - від мерзлих грудок землі. Погода у грудні віщувала майбутні місяці, майбутній врожай. «Грудень холодний та сніжний - хліб буде буйний та пишний», «як у грудні випадуть великі сніги, то буде літо плодородне», «як грудень м’який, то зима буде тверда», «якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго потриває»… На цей місяць припадає зимове сонцестояння - народини молодого Божича-Сонця. День починає збільшуватися - спочатку на «горобиний скік», потім на «заячий скік». Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Другий зимовий місяць теж мав чимало народних назв: сніжень, сніговик, льодовик, щипун, тріскун. У народі казали: «січень снігом січе, а мороз вогнем пече». За однією з версій, саме звідси й усталена назва. «У той час, - пояснював Я. Головацький, - звичайно сніги, інеї з вітром січуть». А ще назву місяця пов’язували з «січею» - гілками, суччям, котрі взимку давали худобі. Початком року січень став з 1700 року, згідно з реформою Петра І. Цей місяць сповнений різноманітних свят, цілого ряду яскравих народних обрядів. З їх допомогою, а також пісень, словесних побажань народ намагався убезпечитися від злигоднів, недороду, щоб справдилися сподівання на новий добрий врожай, на щасливе, безбідне життя. Існували прикмети: «якщо дерева в січні часто покривалися інеєм - на щедрий врожай», «якщо січень холодний - липень буде жаркий і грибів не жди до осені», «якщо січень мокрий та з відлигами - жди холодного літа».

Назва ж третього зимового місяця говорить сама за себе: лютий - пора вітрів і кривих шляхів. Про нього в народі казали як про сніговій, скажений. Але лютий - ще й переддень весни: «в лютому зима з весною вперше зустрічаються», «лютий лютує, та весні дорогу готує». І в лютому є свої прикмети, наприклад, «якщо мороз остро тримається, тоді вже недовга зима».

Контакти

НАША АДРЕСА:
01001, Україна, Київ,
вул. Мала Житомирська,
буд. 11 офiс 5а
Тел./факс:
+38 (044) 2783759
Vodafone:
+38 (050) 0710120
НАШ E-MAIL:
urk.ukraine@gmail.com
Вiдвiдувачiв сьогоднi 11.08.2022 : 107
Вiдвiдувачiв з 17.03.2003 : 2258785

Copyright © 2003-2022 Українське Реєстрове Козацтво

Усi права на матерiали, якi знаходяться на сайтi Українського Реєстрового Козацтва, захищаються у вiдповiдностi до Законодавства України. Використання матерiалiв дозволяється у випадку посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на www.kozatstvo.org.ua. <

Проблеми/коментарiї? Пишiть