Віра, переконання, думка, а це, впевнений, речі матеріальні, можуть не лише змінити суспільство, а й хід історії. Про це подумав, коли вперше познайомився з діяльністю Українського Реєстрового Козацтва.
Скільки хороших, потрібних людям справ на рахунку реєстрових козаків. Із задоволенням і радістю на душі читаю про те, як козаки відроджують храми, займаються книговидавництвом, підтримують талановиту молодь, опікуються дітьми вулиці. Нині учнівська молодь, у переважній більшості, об’єднана лише стінами своєї школи, багато дітей не мають на кого рівнятися, з кого брати приклад. Єдина сила, здатна зацікавити ідеєю молодь, - це козацтво. І не лише тому, що з народних пісень чи з поезій Тараса Шевченко, дійшов до нас образ козака-лицаря, мужнього, сміливого, вірного.
Що давало запоріжцям тієї сили, яка все перемагала? Віра, переконання, знання. Без цього фундаменту не зможе реалізуватися і сучасне козацтво. Бо якщо нинішні козаки будуть фальшивити, прикриватися лише красивими словами, якими б правильними вони не були, люди це відчують, втратять повагу й довіру до козацького руху.
Тому й закликаю, вас, панове козаки, до щирості у праці, до поваги до нашої історії, до усього українського, бо ж козаки - українські. А бути українським козаком значить бути патріотом Української держави, пишатися її національними героями, такими як Іван Мазепа, Петро Калнишевський, Іван Богун, гетьмани Дорошенки, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Степан Бандера, Олена Теліга, Василь Стус, Олекса Тихий і багато, багато інших, берегти й цінувати рідну мову, наші традиції.