|
|
| Донецькі журналісти в гостях у Парасковії Михайлівни та Володимира Миколайовича Чаваг |
Різдво – те саме свято, що дає шанс побачити красу народних українських традицій. Група донецьких журналістів свій робочий маршрут у новому 2008 році проклала по дорогах Івано-Франківщини аж ніяк не випадково.
Рік минув, як між Донецькою й Івано-Франківською областями був укладений договір про регіональне співробітництво. Церемонія була урочиста і чинна, при великому зібранні знатних і впливових людей, що з’їхалися звідусіль. Представники двох регіонів – губернатори, голови обласних рад, депутати, бізнесмени, інтелігенція, молодь – особистою присутністю в залі Івано-Франківського драмтеатру засвідчили прагнення реалізувати національну перспективу «Схід і Захід – разом!».
Звичайно, 12 місяців – ще не термін, щоб виразно позначилися реальні результати такої ініціативи. Можливо, десь у верхах, у владних кабінетах, і кипить деяка робота чиновників, заклопотаних взаємовигідними проектами. Можливо, що і підприємці двох регіонів зійшлися в загальних бізнес-інтересах. Поки інформації про такі процеси мало. Зате помітно оживився інтерес донеччан до галичан (і галичан до донеччан) на ґрунті культури, освіти, молодіжних контактів.
Побачити ці процеси зсередини донецьким журналістам допомогли громадська організація «Українське Реєстрове Козацтво» і його керівник – Гетьман УРК Анатолій Шевченко. Таке козацьке шефство дало нам можливість багато чого побачити й усюди встигнути. Тим більше, що на Прикарпатті всі наші журналістські маршрути були під опікою глави обласної організації УРК, генерал-полковника УРК Василя Гриніва.
Нас усюди чекали, для нас відкривалися усі двері (навіть у знаменитий тисовий заповідник). З нами спілкувалися відверто, кликали на Святвечір, пригощали кутею і розкривали бабусині скрині з вишиванками, герданами і рушниками. У багатьох виринали спогади про Донбас (хто працював на шахтах, хто гостював у рідних). Розставання були закличні: хто на прийдешнє весілля запрошував, хто – на етнофестиваль у Шешори, хто – на сирний базар у Верховину.
У горах краще чувся передзвін різдвяних дзвіночків і пісень дітвори, що колядує, і дорослих. Побачити справжній вертеп у селі Княждвір (на Коломийщині) донецьким журналістам пощастило у гостинному домі Ганни Футулуйчук. До речі, її син Василь Футулуйчук, радник Гетьмана УРК, зі своєю родиною живе в Донецьку, став кандидатом історичних наук, читає лекції студентам у Донецькому університеті інформатики і штучного інтелекту і відроджує традиції українського козацтва. Місцеві хлопчаки прийшли в будинок Футулуйчуків, щоб гість із Донецька («сам вуйко Василь») прийняв у самодіяльних артистів «залік з вертепу». Генеральна репетиція вертепу перед донецькими журналістами стала своєрідною презентацією дитячих талантів Княждвора у переддень Різдва. Яким ми його побачили в Прикарпатті - залишилося у фотоцифровій пам’яті.