Чи вважаєте Ви себе патрiотом України?
Чи пишаєтесь Ви Україною, якщо дивитесь на прапор України?
Чи пишаєтесь Ви Україною, коли звучить Гiмн України?
Чи пишаєтесь Ви тим, що Ви українець?
Чи задоволенi Ви духовним рiвнем Вашого життя?
Чи задоволенi Ви матерiальним рiвнем Вашого життя?
Чи пiдтримуєте Ви полiтику Президента України?
Чи пiдтримуєте Ви полiтику Уряду України?
Чи влаштовує Вас склад Верховної Ради України?
Чи задоволенi Ви рiшеннями Верховної Ради України?
Чи бажаєте Ви, щоб Україна була у складi Євросоюзу?
Чи бажаєте Ви, щоб Україна увiйшла до вiйськового блоку НАТО?
Чи потрiбно Українi залишатися позаблоковою державою?
Чи вважаєте Ви, що в Українi iснує полiтична криза i необхiдно провести достроковi парламентськi вибори?
Чи вважаєте Ви, що необхiдно скасувати Iнститут президентства?
Чи вiрите Ви, що Українське Реєстрове Козацтво може мати вплив на розвиток духовностi, патрiотизму, пiдвищення добробуту людей України?
|
Протягом півроку соціологічна служба Українського Реєстрового Козацтва через газету «Україна козацька», Інтернет та методом індивідуального інтерв’ю проводила опитування громадян, запропонувавши відповісти на запитання анкети щодо того, чи почувають вони себе патріотами України, чи пишаються державою, коли звучить Гімн України, коли дивляться на синьо-жовтий прапор тощо. В опитуванні взяли участь сто тисяч чоловік з усіх областей України, АР Крим, міст Києва та Севастополя.
„Це щастя – відчувати себе патріотом свої держави”, - так, відповідаючи на запитання „Чи вважаєте Ви себе патріотом України”, написав у анкеті Олесь Моторний з Харківщини. Його думку поділяють понад 80 відсотків респондентів з усіх регіонів України.
Прикро, але факт – понад 12 відсотків опитаних не вважають себе патріотами країни, в якій живуть. Понад 5 відсотків респондентів не визначили свого ставлення до такої категорії, як державний патріотизм.
Дані опитування, проведеного науково-методичною радою та соціологічною службою Українського Реєстрового Козацтва, будуть опрацьовуватися та аналізуватися. Адже без цілісної картини світоглядних позицій, політичних поглядів громадян, розуміння державними посадовцями, політиками, керівниками громадських організацій, ставлення кожного з нас до власної історії, до перебігу подій у новому тисячолітті, до діячів минулих епох і сьогодення неможливе прогнозування розвитку громадянського суспільства, його майбуття.
Тож, згідно з даними опитування, кожен з дванадцяти не вважає себе патріотом України, а кожен п’ятий не визначився зі своїм ставленням чи не задумувався над цим питанням. Над питанням, яке є фундаментальним в історії кожної країни! Адже лише патріот свого народу, своєї країни здатен змінити світ заради рідного краю, жити і працювати натхненно, творити, бо твердо знає, заради кого і заради чого живе і горить.
Той, хто не є патріотом землі, на якій живе, ніколи не болітиме серцем за цю землю, нехтуватиме нею. Певно, серед тих, хто труїть молодь ерзацами чужої культури й аморальністю, хто забур’янив найбагатші у світі чорноземи, забруднює ріки й моря, повітря, немає жодного патріота, бо не може патріот своєї країни бажати їй зла.
Відсутність патріотизму громадян не лише суспільна проблема, а й проблема окремого індивідуума, який за власним бажанням - перекотиполе, що не приживається на певному грунті, а значить, не зможе прорости коріння роду у цій землі, розкрити себе, самореалізувати.
Однакова кількість респондентів – по 74,75 відсотка - пишаються державою, коли дивляться на прапор України та коли звучить Гімн України (16,5 і 15 відсотків опитаних відповіли „ні”). Понад 80 відсотків пишаються тим, що вони українці. Тож ми можемо впевнено говорити, що українці – нація патріотична, а значить, у нації – велике майбутнє.
Другий блок запитань стосувався рівня матеріального та духовного буття. Духовним рівнем свого життя задоволені 38 відсотків опитаних («ні» – відповіли майже 52, не визначилися 5 відсотків). А ось матеріальним станом задоволені лише 18 відсотків українців, незадоволених майже 52 відсотки респондентів. Ці цифри свідчать про негаразди в економічній, соціальній, освітній, духовній сферах громадського життя і необхідність та невідкладність масштабних реформ у цих галузях.
Своє майбуття і надії на покращення життя 57 відсотків опитаних пов’язують зі вступом України до Європейського Союзу. Майже 29 відсотків не бажають змін і не бачать нашу державу у колі цивілізованих європейських країн (10 % не визначилися). А ось шлях до Євросоюзу через вступ до НАТО бачить лише 31 відсоток респондентів, за даними соціологічних досліджень УРК, які були оприлюднені газетою „Україна козацька” у липні 2007 року, таких було понад 45 відсотків (за даними на лютий цього року „ні” говорять НАТО 51 %, не визначилися 12%).
Наведені цифри свідчать про необхідність широкого інформування громадян України про НАТО та про те, які плюси і мінуси в євроатлантичної інтеграції.
Окремо слід сказати про ставлення респондентів до діяльності Українського Реєстрового Козацтва та оцінку його ролі у розвитку духовності, патріотизму, підвищенні матеріального рівня громадян. Понад 63 відсотки респондентів вважають, що УРК має вплив на становлення громадянського суспільства, соціально-економічну ситуацію у країні. 22 відсотки з цим не згодні, понад 10 – не визначилися.
Відповіді на запитання анкети, розміщеної в газеті „Україна козацька” та в Інтернеті, як правило, супроводжуються коментарями респондентів. Незалежно від освітнього рівня, віку, місця проживання та віросповідання, люди вимагають реформи політичної, судової системи, прийняття нових законів, які б вивели Україну на європейський широкий шлях, у тому числі Закону про козацтво, а ще дотримання законів. „Закон має бути один для всіх”, - додають респонденти.
Значна частина коментарів стосується використання державної мови у всіх сферах життя. „Чужа мова – чужа ментальність”, „Якщо людина живе в Україні і не знає української мови, вона або гість, або загарбник, або дурень”, „Якщо ти патріот України – переходь на українську” – читаємо в коментарях.
Респонденти виступають за заборону фільмів та телепередач, у яких пропагується жорстокість, насилля, аморальність, за підтримку україномовних засобів масової інформації, кардинальні зміни у молодіжній політиці. Чимало зауважень стосується релігії та церкви. Більшість коментаторів виступає за єдину помісну Українську Церкву і заборону діяльності неоцерков, чужих нашій традиції і ментальності.
Значна більшість опитаних підтримує діяльність сучасного козацтва та вбачає у козацькому русі одну із форм національного відродження.
Слід зазначити, що понад 80 відсотків респондентів мають вищу освіту. Це – інженери, творча інтелігенція, лікарі, учителі, підприємці, керівники підприємств. Приблизно 8 відсотків – молодь.
Дякуємо усім за активну учать у соціологічному проекті Українського Реєстрового Козацтва. Усі ваші відповіді, зауваження, пропозиції будуть враховані у процесі вироблення рекомендацій для органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських рухів.
Опитування триває.
Анкети просимо надсилати за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 11, офіс 5а, головний штаб Українського Реєстрового Козацтва.