Край Донецький - край козацький
Солона, Кальміус, Бахмутка -
Не ріки, а зимівники.
Коли була на Січі скрута,
Сюди спішили козаки.
До них так хочеться додати:
Домаха, Ясенівка, Бик.
Усіх не перерахувати.
Є й невідомий зимівник.
Наш край - окраїна козача,
Зростала слава не за гріш,
Бо заселявся він, одначе,
Різноплеменно і пізніш.
Облюбували Дике поле
Таки найперші козаки.
Оберігала мир і волю
Могуть козацької руки.
Весь час пишатися годиться -
Тут народився вільний дух!
Пряме продовження традицій -
Відроджений козацький рух.
Зростає у Донбасі нині
Патріотизм народних варт.
Хребет козацтва України,
Її опора й авангард!
Іван Приходько,
м. Донецьк
Хто ми?
Куди ж поділись Козаки,
Чому не грають їх бандури?
Хто вирвав з серця сторінки
Старої нашої культури?
Куди ж завів ти нас, Богдане,
Що залишилися без Січі?
І на землі, нам Богом даній,
Тепер живемо ниці й інші…
Страшні й важкі були роки
В комуністичній диктатурі.
Де зникли навіть паростки
Тії, козацької культури.
Все відгриміло й відійшло
Туди, до скіфів та сарматів.
Було колись, було, було!
Те, що потрібно пам’ятати.
Бо ми без пам’яті - ніхто,
Як назовуться наші діти?
Вмира історії листок,
А ми ж, між іншим,
родом звідти!
Сергій Гречуха,
с. Мошни,
Черкаський район,
Черкаська область