|
|
| Пам’ятник Юрію Кульчицькому у Відні |
У 1683 р. було покладено край турецькій експансії в Європу. У складі об’єднаних австрійсько-польсько-німецьких військ у битві за Відень, за твердженням різних істориків, брали участь до 25 тисяч українських козаків під орудою полковника П. Апостола-Щуровського, Семена Палія та інших козацьких ватажків.
Чи не найважливішу роль у цих подіях відіграв наш земляк, уродженець с. Кульчиці Юрій Франц Кульчицький-Шелестович. Перебував він на той час у Відні як торговий перекладач від Туреччини. До приїзду у Відень потрапив у турецький полон, досконало вивчив турецьку мову та місцеві звичаї. Згодом оволодів угорською, польською, румунською і німецькою мовами. Коли він вступив до відділу добровольців оборони Відня, йому було запропоновано пробратися через турецькі позиції до табору князя Карла Лотарингського, який прийшов на допомогу віденцям і отаборився на відстані декілька миль від Відня. Кульчицький повинен був передати князю відомості про тяжкий стан ополченців і узгодити координацію спільних дій проти турків. Навіть домовилися про світлові сигнали з вежі собору св. Стефана. Свою місію разом з другом, сербом Михайловичем, Юрій Кульчицький успішно виконав.
12 вересня почалася битва під Віднем, яка закінчилася повним розгромом турків. Вирішальну роль тут відіграли українські козаки, на прибуття яких спеціально очікували союзні війська. На полі бою турки залишили близько 20 тис. чоловік убитими. Ще 10 тис. чоловік, яких переслідували козаки, потонуло під час переправи через Дунай. Вдячні віденці подарували Кульчицькому 300 мішків кави, захоплених у турків, і він відкрив у Відні першу в Європі кав’ярню “Під синьою пляшкою”. Спочатку подавав він каву на турецький лад, тобто без цукру, коли ж став додавати цукор, це значно збільшило його клієнтуру. У розкішному турецькому вбранні він щедро частував гостей, називаючи кожного на український лад «серденько».
Помер Кульчицький у 1692 році, його похорон відбувся у Відні з великими почестями.
Ім’я і подвиг нашого земляка у Відні не забуті. 1885 року на розі будинку однієї з віденських кав’ярень споруджено бронзову статую Кульчицького відомим австрійським скульптором Іммануїлом Пендлем. Іменем Кульчицького названо вулицю в центральному районі Відня. У 1933 році український письменник Іван Филипчак видав книжку “Кульчицький – герой Відня”. До 300-річчя Віденської битви Товариством українських філателістів у Відні ця книжка була перекладена українською та німецькою мовами.
У музеї П. Сагайдачного розгорнуто експозицію, присвячену нашому землякові, розповіді про якого входять до плану екскурсій.
У кінці січня до нашого музею навідався поважний гість з Америки – заступник керівника Українського вільного козацтва в діаспорі осавул пан Богдан Кардащук. Він повідомив, що УВК діаспори звернулося до провідника українсько-австрійського товариства з пропозицією ініціювати проведення фестивалю дружби країн-учасниць Віденської битви. Таке свято стане символом міжнародної дружби та посилить авторитет України як держави, що обрала європейський вектор розвитку.
Разом з тим треба покласти край зазіханням польських чи угорських істориків, які твердять, що Кульчицький був їхнім громадянином, і приписують його подвиги своїй нації.
На базі нашого музею Кульчицька середня школа проводить семінар, присвячений нашому землякові, на який запрошено завучів шкіл району. У кожному класі проводяться спеціальні відкриті години читання, присвячені Юрію Кульчицькому.
Незабаром студія СТБ у передачі “В пошуках істини” має розповісти про нашого героя, який, крім військового подвигу, відкрив першу кав’ярню в Європі.