Краса, сила, надії - саме з цими образами пов’язав народ весну. Бажана гостя, яку дівчата закликають піснями, а діти зустрічають з дарами. Пробудження природи від зимового сну і сплеск надій у душах людських - найкрасивіша і найніжніша пора року, з якою пов’язані найзаповітніші мрії і сподівання на тепло, на врожай, на любов і щастя. І яким привітним і красивим виглядає словничок весни! Пропонуємо згадати бодай окремі слова з нього.
Березень - перший місяць весни. А ще в народі його називали: березіль, березоль, зимобор, крапельник, весновій, протальник. У слов’ян походження назви цього місяця переважає від берези. Біла береза в цей час уже дає сік.
Веснянка - народнообрядова весняна хорова пісня, в якій оспівується пробудження природи. Співають веснянки від Стрітення (15 лютого), у деяких місцевостях - від Благовіщення (7 квітня) - аж до Зелених свят. У них закликають весну швидше прийти, проганяють зиму. Серед найдавніших веснянок - «Воротар», «Просо», «Мак», «Перепілка» тощо.
Масляна - давньослов’янське свято проводів зими і зустрічі весни, пристосоване християнською церквою до тижня перед Великим постом (рівно за вісім тижнів до Пасхи). Цього року Масляниця (Масниця, Масничка, Масляна) починається 1 березня і закінчується 9, а з 10 березня - Великий піст. У цей тиждень влаштовують ігрища, готують і їдять певні смачні страви (гречані або пшеничні млинці зі сметаною, вареники з сиром і сметаною). Кожний день тижня мав свої особливості (і щодо їжі, і щодо звичаїв), а закінчувалося свято прощеною неділею. Старі люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» - просити прощення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні на протязі цілого року. Народ помітив: яка погода на Сиропусну неділю (сиропусний тиждень - бо дозволяється їсти сир, масло, рибу, а забороняється їсти м’ясо) - така й на Великдень буде; як сонце сходить рано, то й весна рання буде.
«Явдохи», «Сорок святих», «Теплого Олекси» - це назви весняних свят - відповідно 14 березня, 22 березня, 30 березня.
«Явдохи» - перший день весни, коли прокидається бабак від зимової сплячки, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає і спить до Благовіщення.У цей день примічали: яка Явдоха, таке й літо, звідки вітер на Явдоху повіє, звідти весна.
На «Сорок святих» прилітають птахи з вирію. У цей день печуть із тіста 40 «жайворонків», діти підкидали їх якнайвище, щоб сонцю та весні було видно, і закликали птахів повернутися в рідні краї.
На свято «Теплого Олекси» першу свою пісеньку співає вівсянка. Піснями-веснянками закликали весну, починали підготовку до весняних робіт у полі, а пасічники виставляли вулики на пасіку з примовкою: «Нуте, ви, бджоли, готуйтеся: прийшла пора, йдіть та не лінуйтеся».
Приєднаймося ж до закликання весни, може, почує вона нас - і справдяться наші надії:
Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок.