(Закінчення. Початок у № 3 - 4)
Мапа України козацької доби зберігається у Військовому архіві Швеції |
Україна - «терра козакорум», «земля козацька»
Так написано на старовинних мапах українських земель, які зберігаються у Військовому архіві Стокгольма. Найстаріша з них датована 1650-м роком. Її кольори й досі добре збереглися. Є в цьому архіві й мапа військового табору Карла XII в Бендерах, куди він відступив після поразки в Полтавській битві. На ній можна розгледіти, де мешкав шведський король і де Андрій Войнаровський - небіж Івана Мазепи. У фахівців Військового архіву Швеції велике здивування. Нарешті до них приїхали з України. Вони вже 350 років зберігають унікальні мапи «терри козакорум» - землі козацької, а ними ніхто не цікавиться. Один-єдиний український вчений буває тут. Юрій Савчук і Бйорн Гефверт, розглянувши мапу 1713-го року, військового табору в Бендерах, куди після поразки під Полтавою відступило об’єднане військо короля шведського Карла XII та гетьмана українського Івана Мазепи, дійшли спільного висновку. Відтоді до наших днів зберігся і малюнок маєтку, в якому мешкав король шведський. Можна розгледіти, яким був фасад, і дах, і вікно, а отже, було легко встановити, чи зберігся й дотепер в Молдові той будинок. Замалювати помешкання українських очільників тамтешнім малярам не спало на думку. Утім, вони ретельно вималювали, де мешкала козацька верхівка. На думку фахівців, той факт, що українське військо було фактично поблизу королівського маєтку, означає, що Карл XII абсолютно довіряв своїм союзникам з України. Інколи мапи скажуть більше за книги, вважають картографи. Директор Військового архіву Швеції Ульф Сьодерберг продемонстрував журналістам найдавнішу карту України. Вона 1650 року намальована і є найдавнішою мапою України, яка тоді значилась як «терра козакорум». «Ми дуже щасливі від того, що маємо цю карту, - підкреслив директор Військового архіву і продовжив, - єдине, що нас засмучує, вона не дуже збереглася, фарба від часу тріскається». Старовинні карти можна роздивлятися годинами. Вони зберігають чимало таємниць спільної для обох держав історії. Але чи має змогу Українська держава фінансувати тривале відрядження до Швеції своїм фахівцям? Чи, може, знайдуться меценати?
Директор Військового архіву Ульф Сьодерберг демонструє Лесі Сакаді-Островській найдавнішу карту України, датовану 1650 роком |
Знайдено унікальні листи Михайла Коцюбинського
Сенсаційна знахідка! Унікальні листи Михайла Коцюбинського до професора-славіста зі Швеції Альфреда Єнсена, який видав книжки про українських гетьманів Мазепу і Пилипа Орлика й переклав оповідання свого адресата шведською, віднайшов у Королівський бібліотеці Стокгольма історик Юрій Савчук. Тож для літературознавців відкриваються нові факти життя класика. Шведський професор Ґьоран Бйорнхельм на полицях Королівської бібліотеки розшукав і показав журналістам з України книгу Альфреда Єнсена «Мазепа», видану в Швеції на початку XX століття. Трохи раніше до кімнати, в якій дослідників, за вимогами роботи в архіві, замикають на ключ, він заніс листи Михайла Коцюбинського. Ними зацікавився історик з України Юрій Савчук. «Кожен новий автограф, - пояснює він свою цікавість, - який має відношення до світочів, великих українців, має надзвичайну вартість. Він несе для нас нову інформацію, змальовує невідомі сторінки історії нашого талановитого народу».
Символ гетьманської влади П. Орлика зберігається в бібліотеці м. Лінчопінг |
Звичайно, радянський період викреслив з біографії українського класика факт спілкування зі шведським дослідником, який цікавився гетьманами. Натомість належало мати справу з іншими персонажами - Горький, Ленін. Професор зі Стокгольма переклав Коцюбинського шведською на початку XX-го століття. Першу книжку Коцюбинського шведською мовою видали 1909-го року, другу - 1918-го, коли проголосили УНР. «У передмові до цієї книги, - розповіла 3-й секретар посольства України у Швеції Марина Погребнюк, - Альфред Єнсен зокрема підкреслив, чому так важливо перекладати українських письменників і знати, що є таке Україна». «Вже цього нам достатньо, щоб мати підвищений інтерес до України», - наголосив Альфред Єнсен у передмові до книги творів Михайла Коцюбинського. Королівські архіви зберегли листівки з сердечними вітаннями від Коцюбинського з зображенням музею Тарновського у Чернігові, а також «Дівчини-гуцулки» з автографами української інтелігенції, яка була на лекції стокгольмського професора у Львові. Український письменник щиро вдячний Альфреду Єнсену за його перекладацьку і дослідницьку працю. Автори цього матеріалу мають за честь процитувати фрагмент з оригіналу одного з вітальних листів Михайла Коцюбинського до відомого шведського дослідника. «Ви можете мати потіху, що літа Ваші не марно минули, що життя Ваше пройшло у праці не тільки для любої Швеції, а й для цілого культурного світа. І я, як член тої великої культурної сім’ї, з щирою подякою вітаю Вас…» Листи Коцюбинського - то справжня літературознавча скарбниця.
Меморіальна дошка на будинку, де мешкала родина Пилипа Орлика |
Чим більше пізнаєш українську історію, тим більше невідомих сторінок
Виявляється, кумами українського гетьмана Пилипа Орлика були європейські монархи - шведський король Карл XII і король польський - Станіслав I. Вони хрестили наймні так стверджують шведські дослідники української історії. Такі є у шведському королівстві! Містечко Кристіанштадт заснував датський король Кристіан. Звідси до Копенгагена палицею докинути. А до Стокгольма - 560 кілометрів. Місто мало 10 бастіонів по периметру, як розповів головний архітектор Кристіанштадта, пенсіонер Суне Фрістрьом і показав нам на чавунному макеті міста-фортеці і бастіони, і костьоли, і будинки, де зупинялися європейські королі й український гетьман. «До цього міста, - розповів журналістам шведський історик, дослідник біографії автора першої Конституції козацької доби, - 1716 року приїздить Пилип Орлик зі своїми прибічниками, з ним - близько півсотні осіб. Подружжя Орликів приїхало з шістьма дітьми й оселилося в будинку, фасад якого зберігся до наших днів. Щоправда, цю споруду добудували, й нині тут крамниця, але фасадна стіна залишилася такою, якою була за часів гетьмана, завдячуючи громаді містечка Кристіанштадта. Його мешканці дуже горді з того, що вони зуміли зберегти важливу будівлю для українсько-шведської історії. Маловідомих фактів у ній чимало. Родина Орликів жила у цьому шведському містечку до 1719 року, але вимушена була покинути його через переслідування.
Як відомо з історії, після поразки шведів під Полтавою представники козацької верхівки, які разом з гетьманом Іваном Мазепою підтримали Карла XII, стали вигнанцями в Україні. За наказом Петра Першого переслідували не тільки їх, а й членів їхніх родин та прибічників. Українські історики називають соратників Мазепи першими політичними емігрантами. За вісімдесят кілометрів від Кристіанштадта, в місті Люнд, знаходиться один з найстаріших університетів Європи. Тут вчилися діти української козацької верхівки. У свій час тут навчався і син Пилипа Орлика – Григір. Синові українського гетьмана судилося бути видатним дипломатом Франції. А майже три століття по тому Почесним професором Люндського університету був і видатний український філолог Юрій Шерех. 17-го грудня минулого року науковці відзначили 100-річчя від дня його народження.
|
|