Берегти славу і пам’ятати біль

Під час відкриття виставки „Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників” директор Донецького художнього музею Галина Чумак, міністр культури і туризму Василь Вовкун, координатор проекту Олександр Мельник, головний редактор газети „Україна козацька” Світлана Чорна, заступник головного редактора, генерал-майор УРК Василь Гуменюк (зліва направо)

Лейтмотив полотен, що експонуються у музеї, – Голодомор 1933 року та Батуринська трагедія. Відродження історичної картини – ось мета організаторів, а разом з тим переосмислення історичних подій нашої країни, надання гучності історичній темі у мистецькому і громадському житті. Адже мистецтво, яке відображає історію народу, – це необхідність для кожного етносу, який претендує на подальший розвиток. Шкода, що події Голодомору і загибель Батурина як сторінки нашої історії, трагічні але, безперечно, важливі, стали темою для художнього мистецтва лише нещодавно... Батурин палав ще 300 років тому, а Голодомор припадає на першу половину минулого сторіччя. До речі, багатьом митцям, що зважилися на історичний жанр, не виповнилося й тридцяти... Тож виставка була насичена глибокими роздумами, яскравими барвами, чіткими лініями...

Маруся Чурай. Пісні серця. О.А. Іващенко. Харків

Виставку відкрили міністр культури і туризму Василь Вовкун і координатор проекту Олександр Мельник, у заході також взяли участь: директор Донецького обласного художнього музею Галина Чумак, головний редактор газети „Україна козацька” Світлана Чорна, заступник редактора Василь Гуменюк, головний отаман Українського Реєстрового Козацтва, генерал-лейтенант УРК Володимир Попов та інші. У своїй промові міністр наголосив на об’єднавчих функціях мистецтва, повідомив про далекосяжні плани та проанонсував наступні заходи, що пов’язують мистецтво з історією. „Справді, це чудова ідея, - зауважив Василь Вовкун, - ідея Олександра Івановича поєднати покоління, поєднати педагога і учня... І, власне, звертаючись до історичного жанру, який був тематично обмежений, який був у країні ідеологічно спрямованим тільки в певне русло, Олександр Іванович саме через молоде покоління відновлює історичну пам’ять народу, яка об’єднує його як один соціум, один народ, одну культуру. Незалежно від того, звідки цей художник, як він переосмислює цю історію, як він її бачить до сьогоднішнього дня. І, власне, виходить оцей сьогоднішній всесвіт, відчуття тої землі, того народу, тієї історії”.

Гетьман Іван Мазепа. О.І. Владимирова, В.М. Прядка. Київ

Василь Володимирович зазначив, що у травні цього року Міністерство культури і туризму планує розпочати акцію „Вісь історії”, що має осягнути міста України, де відбувалися важливі історичні події: „Почнеться з Чигирина і буде приурочена до 360 річниці перемоги війська Богдана Хмельницького спочатку під Жовтими Водами, потім Корсунь, потім Пилявці”. Міністр пообіцяв, що у вересні в українські музеї повернуться 60 державотворчих експонатів зі Швеції. Але, на жаль, без славнозвісної Конституції Пилипа Орлика, що розглядається шведськими істориками не тільки як українська реліквія, але як перша конституція у світі!

У своєму виступі Олександр Мельник приділив увагу темі підготовки до виставки: „Знаючи, що на 2008 рік припадає 300-та річниця Батуринської трагедії, ми організували поїздку тридцяти молодих викладачів та студентів-дипломників Національної академії мистецтв та архітектури, Харківської академії дизайну і мистецтв, Київського інституту ім. Бойчука до Батурина, де співробітники заповідника провели всеохоплюючу екскурсію, розповіли не лише про ту страшну трагедію, а й про епоху Івана Мазепи, про його діяльність як державника, політика, а також про його особисте життя”. Олександр Мельник повідав про Батуринську трагедію, про долю своєї родини, що зазнала лиха у часи колективізації, інші сторінки нашої історії

Від Українського Реєстрового Козацтва і газети „УК” високі гості та художники отримали у подарунок книгу „Україна козацька”.