На початку минулого століття один із істориків, характеризуючи козацьку добу та замислюючись над її значенням в історії України, слушно зауважив, що «…це був час пишного, блискучого періоду нашої історії, коли весь талант народу пробудився від буденного життя і став до боротьби в обороні національної незалежності». Сьогодні відчувається співзвучність цих слів з подіями нинішніх днів. Зараз ми отримали унікальну можливість остаточно і незворотньо утвердити нашу Українську державу, наповнити її сутність національною культурою та правдивою історією. І не дай, Боже, нам втратити цей виборений у віках багатьма поколіннями наших пращурів історичний шанс.
Василь Вовкун,
міністр культури і туризму
Свідомі як високої честі, так і відповідальності перед українським народом, також тих завдань державної політики, що окреслені в Указі Президента України від 4 травня 2007 року «Про заходи з підтримки розвитку Українського козацтва», Міністерство культури та туризму, фахівці Інституту історії України НАН України спільно з Радою Українського козацтва при Президентові України та Науково-дослідним інститутом козацтва підготували концепцію розвитку Українського козацтва на 2008 – 2010 роки. Вона стане основою для створення державної програми розвитку Українського козацтва, а також ляже в основу Закону України про Українське козацтво. Концепцією, зокрема, передбачено об’єднання, згуртування українського козацтва в єдину монолітну організацію на базі всіх сучасних козацьких організацій.
Іншим і надзвичайно важливим напрямком діяльності Українського козацтва, що перебуває на вістрі національного відродження, має стати вивчення, збереження і пропаганда історичної і культурної спадщини української нації. Українські козаки, у тому числі і члени Українського Реєстрового Козацтва, свідомі того, що вони є нащадками традицій славного українського лицарства, яке в середині XVII століття виступило консолідуючою і рушійною силою у боротьбі за визволення всіх етнічних українських земель від іноземного панування.
Блискучі перемоги козацького війська під проводом гетьмана України Богдана Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем, поширення повстання на лівобережні і правобережні землі, нарешті, велика перемога під Пилявцями й визвольний похід на західноукраїнські землі стали підтвердженням сподівань усього українського народу на визволення рідної землі з-під іноземної влади та на відродження власної державності.
Протягом червня-листопада 360 років тому в Центрі, на Півдні та на Сході України, в основному, завершився процес формування державних інституцій, а на Заході відбувалося інтенсивне їх становлення. Всі етнічні українські землі були звільнені від іноземного панування, політична влада перейшла до козацької старшини, відбулася зміна старого адміністративно-територіального устрою новим, впроваджувалися козацькі суди і судочинство, формувалася національна армія, намітилися зміни в соціальній структурі суспільства. Внаслідок цього у кінці 1648 року вже існувала Українська держава, республіканська за формою правління та унітарна за своїм устроєм. Згадку про неї український народ проніс через всі трагедії та важкі випробування попередніх століть.
Слід відзначити, що Міністерство культури і туризму України разом з іншими центральними та місцевими органами влади та громадськими організаціями робить досить багато для відродження гетьманських столиць Батурина, Чигирина і Глухова. На Другій Великій всеукраїнській козацькій раді міністром культури і туризму Василем Вовкуном була висловлена пропозиція про оголошення 2008 і 2009 років козацькими роками України. «Саме в цьому проміжку нами відзначається ціла низка пам’ятних та ювілейних дат, - підкреслив він. - Зокрема, йдеться про відзначення 360-річчя від початку Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття під проводом гетьмана Богдана Хмельницького, 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи й українсько-шведського союзу, оборони Батурина, Полтавської битви, зруйнування Запорозької Січі та 350-річчя Конотопської битви. Всі ці події стали ключовими в історичному розвитку не тільки українського, а й інших народів, справили потужний вплив і на багато століть визначили хід політичного розвитку країн усієї Центрально-Східної Європи. І вперше в історії нашого народу в незалежній Українській державі нам випала доля осмислити значення багатьох історичних подій епохального характеру: Батурин, Полтава, Конотоп, осмислити не з точки зору Варшави чи Москви, а з позицій власної історичної самооцінки. 2009 року - 300-ті роковини з дня смерті великого гетьмана України Івана Мазепи. Саме сучасному поколінню українців судилося вплести пам’ятну стрічку в терновий вінок національної слави гетьмана Івана Мазепи».
Міністерством культури і туризму розроблена величезна програма з відзначення всіх тих дат, які були перечислені вище. Вже у травні на острові Хортиця розпочнуться заходи в рамках святкування річниці Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
«4 травня ми на острові Хортиця робимо посвяту в козаки, робимо просто неба «Тараса Бульбу», робимо акцію з посадки дубів», – заявив міністр культури і туризму Василь Вовкун на одній із останніх прес-конференцій. Крім того, за його словами, увечері того ж дня на Хортиці буде організовано телеміст зі всіма обласними центрами і буде проведена презентація фільму українського режисера Миколи Мащенка «Богдан Хмельницький».
Міністр підкреслив, що козацька тематика буде активізована міністерством протягом всього року. Розпочато реекспозицію залів музею Поля Полтавської битви для всебічного висвітлення основних подій Великої Північної війни в контексті загальноєвропейської історії та участі в ній України, роботу щодо дослідження історії Поля Полтавської битви впродовж століть, як доленосного поля європейської історії. Упродовж червня 2007 року представниками наукових установ Швеції, США, України (у Полтаві та Львові) на базі заповідника проведено археологічні дослідження. Подібні дослідження заплановані й у поточному році.
За підсумками досліджень міжнародної археологічної експедиції в жовтні 2009 року буде проведено Міжнародну археологічну науково-практичну конференцію.
Спільно із телебаченням і радіо Швеції планується підготувати цикл передач та науково-популярний фільм про події 1708-1709 років. Створено веб-сторінку на Інтернет-сайт про організацію та проведення заходів до 300-річчя Полтавської битви. Розробляються туристичні маршрути екскурсій історичними місцями Полтавщини, шляхом Карла ХІІ Україною в 1708-1709 роках. Туристичний путівник „Запрошуємо на Полтавщину” переданий фахівцям для його перекладу англійською та шведською мовами.
Зокрема, у Києві 30 вересня пройде виставка гетьманських клейнодів, привезених зі Швеції, які раніше не виставлялися.
Потім, за словами Василя Вовкуна, святкування переміститься в Батурин, де на Покрову планується завершити реконструкцію палацу гетьмана Кирила Розумовського, а 13 листопада проводитиметься захід, присвячений річниці Батуринської оборони.
Всі ці заходи носитимуть об’єднавчий характер. Перед нами стоїть надзвичайно важливе історичне завдання – сформувати єдиний український гуманітарний простір. Саме він, за переконанням Президента України, відобразить здатність нації ототожнювати себе з єдиною історичною спільнотою, її символами: рідною мовою, культурою, державою, нашим минулим і нашим майбутнім. Наша спільна місія – відродження української нації.