12-річні розкопки, що проводяться в селищі, відкрили багато страшної правди про ті часи. Зокрема, під час відбудови флігелів на Тепловці виявлено, що стоять вони на цвинтарі (чи не тому така дивна доля красивого, довершеного палацу, в якому так ніхто й не жив жодного дня?). Батуринська земля рясно полита кров’ю. Досі лише вона одна була меморіалом безстрашним оборонцям. Прийшла пора увічнити їхню пам’ять у камені. Нехай він заговорить. І засвідчить... Не так давно Президент України Віктор Ющенко відвідав Великий скульптурний салон в Українському домі й закликав українських митців найближчим часом відвідати Батурин та подивитись, якою могутньою і пишною була гетьманська столиця у ХVІІ—ХVІІІ століттях і скільки треба зробити, аби оживити й озвучити наші глибинні джерела пам’яті. Адже восени цього року минає 300 років із часу Батуринської трагедії, в якій мученицькою смертю загинуло 20 тисяч наших людей. Героїчний чин Батурина, що повстав за волю, має постати сьогодні в новому осмисленні.
Отож 22 березня, в день Сорока святих, під егідою секретаріату Президента велика група українських скульпторів відвідала колишню гетьманську столицю. Дехто з них уже не раз бував у Батурині, дехто знайомився з ним уперше. Наталя Реброва, директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», та Володимир Павленко, начальник управління архітектури Чернігівської облдержадміністрації, влаштували для гостей цікаву екскурсію селищем, яке на очах відроджується. Митці відвідали найбільш укріплене колись місце в Батурині — Цитадель. Вона займала в первісному вигляді один гектар. За століття схил над Сеймом осунувся, його треба зміцнити. Ще в 2005 році УкрНДІпроектреставрація розробив проект музеєфікації Цитаделі. Та Президент наполіг на його повній відбудові. До осені тут має постати не тільки гетьманський палац, а й дерев’яна Воскресенська церква, криниця й оборонна стіна — підковою з боку фортеці — і брама в ній; працюють тут представники кількох областей, а півтори тисячі кубів дубових паль для земляних клітей (ще треба стільки ж) доставлено з усієї України. Побували скульптори також у Воскресенському храмі початку ХІХ ст., де похований український гетьман Кирило Розумовський, оглянули нову експозицію у відреставрованому будинку Кочубея, поглянули, як працюють робітники на Тепловці, де вже зведено два флігелі, поставлено огорожу, а «зачарований» палац Кирила Розумовського набуває нарешті «товарного» вигляду. Останньою в огляді була Гончарівка, де в 1708-му містилася заміська резиденція гетьмана Івана Мазепи.
Власне, нинішня поїздка — це знайомство з «фронтом» майбутніх робіт, так би мовити — оглядини. Бо влітку Міністерство культури і туризму України спільно з Батуринським заповідником планують провести в колишній гетьманській столиці Всеукраїнський скульптурний симпозіум, присвячений 300-им роковинам Батуринської трагедії 1708 року. Уже заготовлено великі брили вінницького (ямпільського) пісковика, а митці готують ескізи своїх майбутніх скульптур, які народяться під час пленеру. На симпозіум держава виділяє півтора мільйона гривень.