|
|
| Віктор ПИСАРЕНКО, ректор Полтавської державної аграрної академії, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова Полтавського міського осередку УРК, полковник УРК |
З розгортанням процесів державотворення, подальшим розкриттям і розвитком української національної ідеї, пошуками власної ідентичності міцніє козацький рух на Полтавщині. Одним із найчисельніших осередків УРК у регіоні стала Полтавська державна аграрна академія. В цьому навчальному закладі вже сформовано першу козацьку сотню, до якої ввійшли національно свідомі студенти, відмінники навчання, ті, хто має активну життєву позицію.
Одне з найголовніших завдань козацької сотні – просвітницька робота серед студентів академії й інших вузів міста та області.
Реєстрове козацтво вписало не одну славну сторінку до історії Полтавщини. Полтавський полк, до якого входило 19 сотень, виник у 1648 році. Це формування брало активну участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького, не один раз ставало на захист рідної землі.
Державницьку позицію зайняв полк, сотенна старшина та рядові козаки, як практично і вся Полтава, у 1709 році, підтримавши гетьмана Івана Мазепу та шведського короля Карла ХII у російсько-шведській війні. Петро I не пробачив полтавцям прагнення до свободи. В результаті полтавський полк було повністю знищено, а мешканці навколишніх населених пунктів Маячка, Нехвороща, Кишеньки, Келеберда і Переволочна за наказом царя було вирізано від малого до старого.
Відродився полк лише 1733 року і нараховував тоді понад 5 тисяч козаків. Його сотні стояли не лише в полковому місті Полтаві, а й Старих і Нових Санжарах, Решетилівці, Келеберді, Переволочинську й інших населених пунктах.
Після ліквідації Гетьманщини та знищення Запорозької Січі було розформовано і Полтавський полк. А ще через кілька років Катерина II одним розчерком пера перетворила накріпаків у новостворених губерніях від 4 до 5 мільйонів вільних хліборобів колишньої Гетьманщини. Одначе перевести на становище рабів усіх мешканців Полтавщини царський уряд не ризикнув. Тож у 1813 році на Полтавщині нараховувалось 294 509 осіб козаків чоловічої статі, а у 1850 році - 350 030 осіб.
Проте перепис населення у 1897 році зафіксував на Полтавщині 1 153 398 осіб, які належали до такого соціального стану як козацтво. Питома вага козаків у цьому регіоні була найвищою, складаючи загалом 38% усіх мешканців губернії. Як окремий соціальний стан після ліквідації полкового устрою українське козацтво залишилося лише у двох українських губерніях: Полтавській і Чернігівській.
Упродовж соціальних потрясінь 1917 року всі соціальні групи у колишній Російській імперії були скасовані, у тому числі і козацький стан, що мав певні особливості. По-перше, козаки ніколи не були кріпаками, отже їх ніхто не купував і не продавав, по-друге, вони мали право приватної власності на землю, яка їм дісталася від предків.
Українські козаки ніколи не забували славетних подвигів своїх предків. На Полтавщині, як і в інших регіонах України, народ завжди з глибокою пошаною ставився до козацтва, оспівуючи козаків у піснях, складаючи про народних героїв думи та легенди.
Немає ніякого сумніву в тому, що відрjдження козацтва, як громадського суспільно-політичного руху, сприятиме cтвердженню тих гуманістичних у своїй основі життє вих принципів, духовних і виховних орієнтирів, які були сформовані на нашій землі впродовж багатьох століть.
Найважливіший урок, який дала нам вітчизняна історія – необхідність твердо та послідовно захищати свою землю, державу від внутрішніх і зовнішних руйнівних чинників. Єдність усіх здорових, державницьких сил українського суспільства – ось що було і є актуальним для усіх нас, громадян України. Виходячи з цього, працює і Полтавська обласна організація УРК, уже визначено козацький актив, затверджено обласну програму розвитку козацького руху, визначено основні напрямки діяльності, намічено заходи.
Зараз координаційним штабом ВГО УРК у Полтавській області продовжується робота з реєстрації козацьких товариств на рівні районних і селищних рад. Характерно, що козацтво об’єднує і викладачів вузів, і студентів, і службовців, і робітників. Під егідою УРК в області проходить чимало заходів: спортивні змагання, ведеться підготовка молоді до служби в армії, організовуються наукові конференції, лекції тощо. У Полтавській державній аграрній академії ведеться робота зі створення окремої кафедри мистецтвознавства з центром історико-естетичного виховання і дозвілля студентів, який стане одним із осередків козацького виховання.