Вельмишановне козацтво, шановні працівники редакції газети „Україна козацька”! Щиро дякую за натхненну працю, за цікаву газету. Коли читаєш матеріали з нашої історії, не можеш не пишатися тим, що ти козацького роду. Інколи і самому хочеться взятися за перо, щоб віршами висловити свої думки, свої почуття, свою любов до України.
Можливо, мої вірші й рими не зовсім досконалі, зате вони щирі, бо я, як патріот України і реєстровий козак, вірю, що могутньому нашому роду, осяяній нашій землі не буде кінця, переводу.