|
|
Щороку у травні козаки, джури, берегині, фольклорні колективи, народні умільці з усієї Херсонщини збираються на Кам’янській Січі на козацьке свято, щоб вклонитися пам’яті кошового отамана Костя Гордієнка, який похований саме тут. І з кожним роком нас стає все більше. Нині на Кам’янській Січі зібралося понад шістсот чоловік. Приїхали і представники влади: губернатор Борис Силенков, міський голова Херсона Володимир Сальдо, голови райдержадміністрацій Бериславського та Горностаївського районів, від Каховки був заступник міського голови Іван Календар. Було і Херсонське телебачення, радіо, журналісти. Причин такої підвищеної уваги до козацтва в цілому й до проведеного заходу кілька: це і поданий до Верховної Ради проект закону про подальший розвиток козацтва на Україні, й очікуване об’єднання всіх гілок козацтва Херсонщини, і встановлення козацького хреста на місці, де була могила кошового Василя Єрофєєва (Гуша), побратима Костя Гордієнка.
Урочистості розпочалися з молебню на березі Дніпра, у дуже мальовничому місці, де стояв колись табір запорожців, який провів владика Новокаховський та Бериславський Іосааф.
Обводжу поглядом козацький стрій - в одній лаві стоять люди різних професій, різних політичних уподобань, але всіх їх єднає козацька ідея. Дуже радує, що поряд з сивочолими дідами багато молоді, в якої горять козацьким блиском очі, яка гордо каже: „Ми козацького роду діти”.
На мітингу виступали почесні гості, отамани обласних організацій. Говорили багато правильних слів, добре, щоб ці слова не розходилися з ділом, адже говорять їх кожен рік, а на Січі, яка через рік буде святкувати 300-річний ювілей свого заснування, нічого не робиться, навіть козацький хрест було встановлено не коштом держави, а власним коштом отамана Чорноморського куреня Запорізького козацтва Олега Синаєва. Херсонська паланка виготовила своїм коштом відзнаку «Кость Гордієнко», яку козаки отримували тут же, з рук губернатора.
Кам’янська Січ - єдина з десятка козацьких січей, яка збереглася до наших днів, інші затоплені водами Каховського моря або забудовані. Тож від слів час переходити до діла, створювати державний музей-заповідник «Кам’янська Січ», а для цієї Богоугодної справи козаки об’єднаються, і кожен зробить свій внесок у відродження пам’ятки.