Цьогорічний Національний Сорочинський ярмарок пройшов під знаком підготовки до 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя. Свято етнічної музики та народних промислів скликало до села Великі Сорочинці понад півмільйона відвідувачів, яких гостинно зустрічав сам Микола Гоголь разом із персонажами своїх творів - артистами Полтавського академічного музично-драматичного театру.
Придбати у Великих Сорочинцях, як завжди, можна було все, чого душа забажає та дозволить гаманець. Керамічні вироби: макітри, глеки, горщики, чашки, тарілки, іграшки, свищики, шкатулки, попільнички, статуетки. Вишиванки на всі смаки, хустки, чоботи, книги, меблі, машини...
Ярмарок виблискував різнобарвним намистом, творами живопису, оберегами, ковальськими виробами, колоритними панно в етностилі, кумедними домовичками, люльками, ляльками-мотанками. Вздовж центральної алеї та навколо вітряка височіли величезні купи плетених з лози кошиків. Колоритні брилі із житньої, пшеничної соломи або очерету, кепки з того ж матеріалу були не просто сувенірами - символом цьогорічного Сорочинського ярмарку.
|
|
|
Незважаючи на спекотну погоду, ярмарок натхненно співав. Українська пісня, що лунала з п’ятьох ярмаркових сцен, перетворила колись бізнесовий захід на етнофестиваль міжнародного рівня. Колориту додавали майстер-класи килимарів, ковалів, гончарів, вишивальниць. Найкращі з них зібралися біля хати Хіврі, у центрі ярмаркової площі, щоб разом, світлою енергетикою своїх сердець, шани до народних традицій та любові до рідного краю, створити рушник Полтавщини. Перші нитки на нього поклали майстрині-вишивальниці краю і губернатор Полтавщини Валерій Асадчев. Старовинне семиметрове полотно для рушника полтавського краю відшукали в селі Великі Будища Зіньківського району. Орнамент, нанесений на полотно, - одвічні українські символи: соняшники, пшениця, калина. За участі вишивальниць усіх районів області рушник розквітатиме барвами впродовж року, а потім його буде презентовано в обласному краєзнавчому музеї. Цікаво, що не тільки жінки брали у руки голку та різнокольорові нитки, а й хлопці та навіть зрілі чоловіки долучалися до загальної справи.
|
|
|
Відомий в усьому світі Сорочинський ярмарок, як і зазвичай, приймав гостей з-за кордону: Білорусі, Азербайджану, Польщі, Литви, Канади, Грузії, Росії. Разом з усіма ярмаркували губернатор Полтавської області Валерій Асадчев, міністр культури й туризму Василь Вовкун, міністр закордонних справ Володимир Огризко, перший президент незалежної України Леонід Кравчук, народні депутати, реєстрові козаки з Києва, Харкова, Криму, Львівщини, Полтавщини.
Біля штабу Українського Реєстрового Козацтва та в редакції газети„Україна козацька”, інформаційного спонсора Національного Сорочин-
ського ярмарку, які працювали на ярмарковому майдані, побували тисячі людей, що цікавляться історією та сьогоденням козацтва, серед них, після ознайомлення з діяльністю УРК, з’явилося чимало бажаючих записатися у козаки. Голова УРК, член-кореспондент НАН України Анатолій Шевченко та його заступник Валерій Міхєєв відповіли на багато запитань гостей ярмарку та почули ще більше теплих слів подяки за ту патріотичну роботу, яку проводить Українське Реєстрове Козацтво.
|
|
|
У виставковому наметі „України козацької” можна було отримати останні примірники газет, придбати книги на козацьку тематику, канцелярські товари з козацькою символікою, поспілкуватися з журналістами видання, про популярність якого свідчать нагороди від організаторів ярмарку. Дипломи за плідну співпрацю та за перемогу у номінації „Добре слово” разом з цінними призами головному редакторові газети „Україна козацька” Світлані Чорній вручили керівники Полтавської області та керівник проекту „Сорочинський ярмарок” Світлана Свищева.
|
|
|
Сорочинський ярмарок тільки-но завершився, а на Полтавщині вже думають, як приймати гостей наступного року. В інтерв’ю газеті „Україна козацька” голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев зазначив, що є задум цього року Сорочинський ярмарок провести вдруге, восени, адже ярмаркову площу з капітальними будівлями та розвиненою інфраструктурою доцільно використовувати частіше, ніж раз на рік.
|
|
