Іде засідання Ради Українського козацтва при Президентові України |
Нещодавно у Києві відбулося засідання Ради Українського козацтва, на яке зібралися представники всіх регіонів нашої держави. Вирішували нагальні питання стосовно козацького руху в Україні. Зокрема, говорили про перебіг виконання Указу Президента нашої держави від 1 лютого 2008 року «Про відзначення у 2008 році 360-ї річниці подій, пов’язаних з початком Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII століття», проходження проекту Закону «Про засади відновлення та розвитку Українського козацтва, козацькі організації та їх об’єднання», котрий перебуває на розгляді в Парламенті. Йшлося також про підготовку до святкування Дня Українського козацтва, яке припадає на Покрову, 14 жовтня. Затвердили зразки гетьманських грамот і подяк. Після засідання думками з цих питань поділився секретар Ради генерал-осавул Станіслав Аржевітін.
- Розкажіть, будьте ласкаві, про проект закону, який перебуває на розгляді у Верховній Раді.
- З часів Пилипа Орлика в Україні не було документа, який би регулював взаємовідносини всередині козацької громади. Разом із тим за сімнадцять років незалежності козацький рух став досить потужним – охоплює понад 250 тисяч козаків. Зареєстровано 740 козацьких осередків, тобто юридичних осіб, і 34 всеукраїнські організації, які мають свої філіали в усіх регіонах України та за кордоном, скажімо, в Канаді, Америці, Росії, Молдові, Австрії. До п’ятнадцяти тисяч козаків охороняють громадський порядок на вулицях багатьох міст нашої країни, а має бути хоча б сто тисяч. Отже, на часі прийняти закон, який регулюватиме як внутрішні процеси в самому козацькому русі, так і взаємодію козацтва з органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Проект такого закону був затверджений козаками у березні на Другій Великій всеукраїнській козацькій раді, в роботі якої взяли участь делегати з усіх козацьких осередків. Законопроектом передбачено формування власне засад козацтва як потужної громадської організації. Передусім – залучення козаків до тісної співпраці з державними структурами. Останнім часом відбулися зрушення щодо цього. Колишні Президенти України Леонід Кравчук та Леонід Кучма скептично ставилися до самої ідеї козацтва, вважаючи її анахронізмом. А Віктор Ющенко всіляко нас підтримує, заохочує. На Першій об’єднавчій козацькій раді, що відбулася на Хортиці, Гетьман України Віктор Ющенко за старовинним звичаєм присягнув на вірність Україні, а всі присутні козацькі отамани, у свою чергу, присягнули на вірність Гетьману.
Одне з першочергових завдань сьогодення – об’єднати козацтво довкола ідеї державотворення, залагодити суперечки стосовно багатьох питань, зокрема мови, трактування окремих історичних подій та постатей. Є й інші дуже важливі проблеми. Приміром, після набуття чинності закону встановленням козацьких звань для членів козацьких організацій і затвердженням єдиних козацьких одностроїв займатиметься Велика всеукраїнська козацька рада. Рада Українського козацтва при Президентові України набуде статусу міністерства, а питання формування Державного реєстру козацьких організацій України покладеться на Міністерство юстиції України. Законом навіть буде встановлено саме поняття «козак». Ясна річ, документ цей нейтральний, не охоплює розмаїття всіх проблем, але головні напрямки відродження визначено.
- То коли ж має бути ухвалено цей документ? Адже в Росії вже діє Закон «Про державну козацьку службу». Видано п’ятнадцять указів, які регулюють його положення.
- Президент подав законопроект у парламент як першочерговий, але з відомих причин, через деструктивні процеси у Верховній Раді, розгляд документа відкладено. Коли налагодиться робота законодавчого органу, тоді й обговорюватимемо. Не хочеться, щоб це робили поспіхом, без детального аналізу.
- Що робиться для популяризації козацтва, зокрема серед молоді?
- У козацьких статутах один із головних пунктів - виховання молоді в патріотичному дусі, з урахуванням історичної спадщини нашого народу, визначальною сторінкою якої є звитяжна козацька минувшина. На жаль, такої державної програми поки що немає. Хоча в різних областях працюють школи, ліцеї, літні табори, де діти проходять вишкіл, вивчають історію, як мовиться, на місцях. Але все це робиться на громадських добровільних засадах. Хотілося б, щоб цьому більше сприяли Міністерство освіти та науки, молодіжні державні відомства та установи. Вже маємо Концепцію патріотичного виховання громадян України, розроблену Робочою групою з питань патріотичного виховання молоді при Апараті Ради національної безпеки і оборони України, та Указ Президента України про створення Всеукраїнського центру патріотичного виховання молоді та Будинку молоді України. Рада Українського козацтва при Президентові України щонайактивніше долучиться до реалізації цього Указу. Адже у кожному українцеві є козак. Тільки треба правильно його розбудити. Нарешті маємо власний офіс, де працюватимуть вісім комітетів. Є зал для засідань, де можна зібратися в будь-який момент.
- А які комітети має Рада Українського козацтва?
- Маємо комітети з різних питань, а саме: розвитку козацького руху в Україні та діаспорі (очолює Володимир Мулява); забезпечення взаємодії з органами виконавчої влади (Микола Ситнюк); розвитку духовності та духовних практик (Анатолій Попович); національного розвитку та культурної спадщини (Микола Ямненко); патріотичного виховання (Віталій Каленяк); правового забезпечення (Ігор Вардинець); засобів масової інформації (Тарас Чухліб); міжнародних зв’язків (Андрій Соколов).
Нині займаємося організацією відзначення 360-ї річниці подій, пов’язаних з початком Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII століття. А це і виставки з часів козацької доби, зокрема «Богдан Хмельницький – творець української держави», у парламентській та в обласних бібліотеках, і науково-практичні конференції, і поповнення музейних фондів та оновлення експозицій, і публікація документів, наукових праць на козацьку тематику, й різні конкурси, зокрема на кращий сценарій документального та художнього фільмів про минувшину нашої держави. А ще треба, щоб ці події мали широкий резонанс, тому треба залучати засоби масової інформації.
- Ви говорите про активну участь ЗМІ. А чи не на часі мати власний, так би мовити, центральний орган?
- Ясна річ, Рада повинна мати свою газету. Про це ми вже думаємо, придивляємося до регіональної козацької преси. На жаль, поки що вся вона заангажована, висвітлює події однобоко, бо умови диктують ті, хто дає гроші. Ми ж хочемо мати цілком незалежний орган, щоб можна було покритикувати тих, хто ганьбить саме поняття «козаччина».
- А хто його ганьбить?
- На жаль, є такі, котрі не розуміють, що своїми діями шкодять козацькому рухові. Часом окремі керівники зловживають званнями, їдуть за кордон і представляються гетьманами, збиваючи з пантелику людей. Адже там знають, що гетьман має бути тільки один. А ще дехто, особливо це стосується колишніх військових, котрі не змогли себе реалізувати на службі, з прапорщика раптом дивним чином перетворюється на генерала, щоб задовольнити власні амбіції. Перекручують козацькі традиції, підтримують нав’язаний ворогами стереотип, буцімто козаки були пияками, гульвісами, таким собі перекотиполем без роду-племені. А що це була добре вишколена, чи не найкраща в Європі армія, котру прагнули залучити на службу багато країн, мало хто знає. Отож, коли матимемо закон, то багато що стане на свої місця. Скажемо: «Стоп! Ігри зі званнями та нагородами закінчилися!» Треба всі питання вирішувати в комплексі.
- Пане Станіславе, а як ви стали козаком і яке маєте звання?
- З дитинства мріяв бути військовим. Після призову до армії служив у десантних військах. Та це відбило охоту продовжувати військову кар’єру. А що змалку захоплювався історією, то досліджував - і досліджую - визвольний рух на Закарпатті, звідки родом. Видав кілька книжок про історію свого рідного села Колочави, що в Міжгірському районі. Член Національної спілки письменників України. Ясна річ, не міг оминути таку яскраву й героїчну сторінку нашого народу, як козацтво. Після здобуття Україною незалежності при Укрпостачбанку, правління якого очолював, створив гетьманський полк, а невдовзі став Генеральним скарбником Українського козацтва, секретарем Ради та Радником Президента України. До звань ставлюся спокійно. Я полковник запасу Збройних сил України, а за козацькою градацією – генерал-осавул, тобто генерал-лейтенант.
Cтаніслав Михайлович розповів також, що нині йде підготовка до храмового свята – Покрови, адже Пречиста Діва Марія споконвіку вважається заступницею козацтва. На її честь наші пращури будували храми на Січі та на зимівниках. Саме 14 жовтня відзначають День Українського козацтва. «Хочемо провести в палаці «Україна» засідання Всеукраїнської козацької ради, відсвяткувати разом з усіма, залучивши громаду. А потім у одностроях влаштувати урочисту ходу Хрещатиком. Нехай люди побачать, що ми є, що нас багато».