|
|
Івана Гонту, підступно зрадженого російським полковником Красовським, котрий заманив гайдамацьку старшину буцімто до себе на переговори під Уманню і видав польським властям, присудили до смертної кари: 14 днів рубати козацьке тіло і розвезти по 14-х містах України на острах усього православного люду.
Ватагові повстанців судилося скінчити разом із вірним товариством свій правдивий земний шлях саме тут, у Сербах – нині село Гонтівка Чернівецького району Вінницької області.
І понині у селі односельців називають гонтиками, котрі, може, й були причетні до цих подій, а швидше, це ознака непокірного, бунтівливого характеру гонтівчан.
Пам’ять про страту гайдамаків віками переходила із вуст в уста. Тут, у самому центрі села, можна побачити старовинну козацьку криницю, біля якої 240 років тому прожив свої останні хвилини незламний отаман Коліївщини.
Гонтівчани бережуть перекази про це і з гордістю розповідають про Івана Гонту як про великого мученика за волю і незалежність України.
Коли польський воєвода полковник Браницький підійшов до Гонти і спитав, що б він хотів побажати перед смертю, той відповів:
- Хочу ясновельможному панству подарувати свій козацький пояс на довгу згадку…
Кати зраділи:
- А де ж той пояс?
- Ось, на мені, - Гонта показав на голі плечі, - наріжте собі, скільки хочете…
Озлоблені поляки так і зробили. Проте Гонта і не скривився, лише повторював: «Казали, що буде боліти, а воно лише свербить…»
Вже мертвому, всьому почетвертованому, без рук і без ніг, Іванові Гонті стяли голову і згодом прибили її до міської брами у Могилеві, аби нагнати страху українцям.
|
|
| Проект пам’ятника Івану Гонті. Скульптор - отаман Вінницького обласного товариства УРК, генерал-лейтенант УРК Микола Крижанівський |
Довго висіла та нескорена козацька голова на могилівських воротах, викликаючи в народу не страх, а, скоріше, люту ненависть до поневолювачів.
Нині Гонтівська територіальна громада, сільські депутати підтримали ініціативу Вінницького обласного товариства УРК, свого голови, козацького отамана села Михайла Бея та депутата обласної ради Анатолія Ольчедаївського про спорудження монумента Івану Гонті і козакам-гайдамакам на місці, де ці славні незабутні герої скінчили своє подвижницьке життя.
Таку пропозицію схвально підтримали у Чернівецькій районній раді (голова ради полковник УРК Анатолій Лутковський) та особливо керівництво Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної ради і депутатський корпус області.
Вже прийнято рішення обласної ради про виділення відповідних коштів на спорудження монумента.
Знаменно, що до думки про увічнення пам’яті Гайдамацького повстання, а 240-а річниця його відзначається в Україні згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка та відповідними розпорядженнями Вінницької обласної держадміністрації, а також заходами Вінницької ОДА, приуроченими цій даті, котрими за особистої підтримки губернатора краю Олександра Домбровського й передбачено створення такого меморіалу, активно прилучилася громада села. Ветерани, молодь, депутати Гонтівської сільської ради після тривалого конкурсного обговорення прийняли рішення про затвердження проекту та визначення місця під традиційну козацьку могилу і скульптуру Івана Гонти.
Вже кілька тижнів, незважаючи на те, що ще не розпочато фінансування проекту, у Гонтівці ведуться будівельні роботи та створюється скульптура, котра силуетно буде нагадувати розп’яття як символ нескореності національного духу, незламності справжнього українського характеру. Заступник голови обласної ради, полковник УРК Степан Нешик, котрий вже багато років як керівник і депутат опікується козацькими справами, побувавши на місці спорудження монумента зауважив: «Це справді буде величний монумент во славу всієї України… І відрадно, що влада разом із громадськими організаціями, зокрема, нашим обласним товариством УРК докладають зусиль, щоби такий проект незабаром постав на цій святій землі».
А про свій творчий задум сам автор проекту, головний отаман Вінницького обласного товариства УРК, генерал-лейтенант УРК Микола Крижанівський, у творчому доробку котрого вже більше півсотні монументальних робіт на теренах нашої країни, здебільшого історико-патріотичної козацької тематики, сказав: «Козацька тема мене як скульптора хвилює чи не найбільше. Мені пощастило втілити в життя вперше в Україні пам’ятники відомому козацькому полковнику Данилу Нечаю, побратиму Івана Мазепи - останньому коменданту Батурина Дмитру Чечелю. Зараз у моїй робітні завершується робота над образом полковника Остапа Гоголя. А про проект щодо Івана Гонти можу сказати словами своєї думи».
Останній гопак Івана Гонти
Як у неділю
Рано
Славний козак
Гонта Іван
Та у Серби
Прибував
Із почтом великим,
Із чинами поважними,
І повели вони
Молодця доброго
До криниці чистої
Козацької, повної…
«…Дайте ж напитися,
Святою водою
Окропитися,
Бо не гоже мені,
Козакові вольному,
Йти до Господа
Та й не
Причаститися…
Ех, кріпка водиця,
Дай, Боже, здоров’я
Усім православним
І вам,
Воріженькам,
Катам моїм марним,
Ріжте, рубайте,
Добре майте.
Не сотника …тоцького,
А мене,
Полковника козацького,
Повік пам’ятайте…
Ой ви ж, ляхи та підляшники,
Рубайте – рубайте,
Та рученьок моїх
Не жалійте,
По світу кидайте,
Там, де впадуть,
Не сховаєтесь,
Із рук шабелька
Не випаде,
На ярмарок
Ще й повернуся.
Кожному ляхові та й –
Змелеться,
Кому пекло, кому рай буде,
А до кого слава прийде.
А де ніженьки
Мої
По полях розкидані,
Та стануть там гайдамаки,
Як гори
Насипані.
А вже спину мою
На череси крайте
Та стану козацького
Дарма
Не згибайте.
Іще голівонька
Зосталась цілою
Із чубом козацьким, стану
Над горою,
Буду Могилеву добрим
Сторожою.
Козацькії діти
Стануться
Дивитись,
Як із паном-ляхом
Не треба годитись…»
Еге… й!
На горі високій
Грім литавр
Ударив -
То козак Іван
Гопака
Ушкварив.
На кінчику шаблі
Слово струменіє,
На хресті козак
За Вкраїну
Мліє…
Шановна українська громадо!
Гонтівська сільська рада звертається до справжніх патріотів України, гідних поціновувачів нашої героїчної історичної спадщини взяти посильну участь у здійсненні цієї святої справи, перерахувавши кошти на спеціальні рахунки з поміткою: «На спорудження меморіалу Івана Гонти».
МФО 380805, ВОД АППБ „Аваль”
р/р 2600464339, код 1920119356.