„Поезія – це свято, як любов”, - справедливо стверджує Ліна Костенко. Свято для поета, коли він після творчих мук, безсонних ночей знайде-таки єдине, неповторне, потрібне людям слово. Свято для читача, який у поетичній збірці доторкнеться до найпотаємнішого, що було десь у ньому, боліло, мучило, а поет ніби підслухав і розказав, пояснив, підтримав...
У редакції нашої газети, отже, подвійне свято. Маємо нову цікаву збірку віршів, а до того ж і свого поета. Шанований колега, досвідчений журналіст, справжній майстер фоторепортажу, Микола Карабанов випустив свою першу, і сподіваємося, що не останню, книжку поезій. Назва її, здається, дещо далека від оптимізму – „Потерянные души”. Чому так? Бо багато у збірці творів про нездійснене або втрачене. Ліричний герой – людина складної долі, син своєї нелегкої епохи, яка увібрала і перемоги, і поразки, і надії, і розчарування. А ще він безкомпромісний і відвертий, не вміє і не любить пристосовуватись:
Я с детства не любил обман
И бюрократию, холуйство...
Можливо, через цей дещо непоступливий характер на життєвому шляху автора зустрічалися біди і зради, підступність. Життя є таким, яким воно є, - мрія і дійсність не завжди збігаються.
Але повинно бути в кожного те, чого не можна зрадити, не можна забути. В поезіях Миколи Карабанова це зворушливі рядки про матір, про неповторне кохання, про рідну Білорусь і про Україну, яка теж стала для нього рідною.
Для мене Україна – друга Батьківщина,
І перша – у становленні моїм.
Як для бджоли найкращі – мед, вощина,
Для мене – житниця Вкраїна,
Мов дівчина з обличчям молодим.
Миколі Карабанову підвладні різні жанри – і лірика, громадянська й інтимна, і сатира, і дитяча поезія. Він уміє бачити довкілля незвичайним і несподіваним.
Автору близька й цікава історія рідного краю: «вікова Домаха», козацька фортеця поблизу Маріуполя, і багатозвучне Дике поле. Щирістю і добротою пройняті рядки про веселого й вірного «джентльмена» - вівчарку.
Вітаючи Миколу Карабанова з першою поетичною збіркою, бажаємо добра, натхнення і ще – світлої мудрості, яка тільки й поверне втрачені душі, зробить їх щасливішими.