У газеті «Україна козацька» №13-14 було надруковано лист отамана Першого Землянківського полку УРК Юрія Гілевського із засудженням реєстровців Прикарпаття, які брали участь у святкуванні Дня Героїв і вшануванні воїнів ОУН-УПА. До редакції продовжують надходити відповіді Ю. Гілевському, які ми друкуєм.
Запровадження редакцією рубрики „Полеміка”, без сумніву, є доказом, що в нашій державі таки існує свобода слова. Виявляється, що і серед реєстровців є особи, яким не подобаються „взгляды и убеждения” шанувальників української історії. „Патріоти навиворіт” вимагають „осудить приверженцев бандеровских взглядов”, нагадують про Нюрнберзький процес.
Цим спекулювали й комуністи. Вони й сьогодні, користуючись толерантністю української влади, продовжують кликати недалекоглядних до протестів. А заради чого? Щоб знову, прикриваючись гаслом „народовластия”, перетворювати монастирі на в’язниці, наповнюючи їх рабами у вигляді „врагов народа”? Сумніваюся, що Ю. Гілевський не розуміє цього, якщо він – генерал. Мені, офіцерові у відставці, соромно за нього. Його комуноімперська демагогія тхне вчорашньою задухою неволі. Кожен може залишатися при власній думці, однак не має права примушувати інших дотримуватися її.
Якщо Ю.Гілевському не подобаються „бандеровці”, а я особисто серед них прожив десятки років і знаю їх високу моральність та незламний патріотизм, мені не зрозуміло, і навіть підозріло, чому він став реєстровцем? Козацтво має ретельно дбати про чистоту своїх лав. А побратимам–галичанам щиро дякую за їх аргументованість, стійкість і відданість Україні.