|
|
Провести один-два уроки в школі, потім зібрати дітей та посвятити їх у козачата насправді неважко. А от вести роботу з одними й тими ж дітьми постійно, на протязі років, - про це сучасні козаки й забувають! Точніше, вважають, що свою справу зробили, а далі робота вчителів.
Найскладніше на початковому періоді - це знайти в школі вчителя-патріота, який захоче у свій вільний час, безкоштовно, проводити позашкільну патріотично-виховну роботу. На власному досвіді знаємо, що краще за все це виходить у вчителів, які відповідають за позакласну роботу, та вчителів-керівників гуртків (туристичного, краєзнавчого, географічного тощо).
А яка ж роль при цьому сучасних козаків? Учителя потрібно забезпечити методичною літературою (а я, крім теоретичних напрацювань Ю.Руденка та методичних рекомендацій заступника міністра освіти Андрущенка, виданих ще у 1995-му році, нічого і згадати не можу). Можуть зауважити: це робота методистів відділів освіти, а не козаків. Так, при відділах освіти є і методисти, і центри дитячої творчості. Але саме козаки повинні шукати методичну літературу, розмножувати її, розповсюджувати серед вчителів і допомагати їм у конкретній виховній роботі, підставляти їм свої плечі при проведенні заходів, а ні в якому разі не бути «весільними генералами». І саме козаки повинні бути тою об’єднуючою силою, яка зможе поєднати різні дитячі козацькі осередки в єдину організацію. Дуже добре, коли спільно, пліч-о-пліч, працюють козаки, відділ освіти, відділ у справах сім’ї та молоді, - тоді й результат прийде.
Наведу приклад успішної цілеспрямованої козацької роботи з учнями шкіл – це створення на базі Козацького Війська Запорозького Низового центру козацького військово-патріотичного виховання «Школа джур» у Запорізькій області. Усім, хто хоче запозичити досвід козаків на Запоріжжі, потрібно пам’ятати: це досвід навчально-військової підготовки для учнів старших класів (виключно хлопців) і може бути вдало використаний тільки в тому випадку, коли є або вчитель НВП - великий патріот та ентузіаст своєї справи, або є козак – офіцер у запасі, який може й хоче працювати з дітьми. Та ще і кошти потрібні чималі на форму, на виїзди на польові збори та на змагання.
Ми й починали фактично однаково: зі створення клубу «Козацької слави». І подальший шлях схожий: створення дитячої козацької організації з послідуючим вступом її до Українського дитячо-юнацького товариства «Січ». А от далі пішли кожен своїм шляхом: запорожці добилися державного фінансування і створення цілої мережі шкіл джур у Запорізькій області. А ми фактично не змогли привернути до себе увагу владних структур, залишились в «Січі», фінансуємось або батьками, або власним коштом робимо, або спільно з відділами у справах сім’ї, молоді та спорту Каховської міської ради та Каховської районної держадміністрації, їх коштом проводимо козацькі свята, таборування, походи. У 2005-му році з вихованців нашої Каховської паланки створили і зареєстрували молодіжну організацію козацького спрямування – «Молоду січ». У 2006-му та 2007-му роках виграли гранти на проведення навчально-вишкільних таборів від польського фонду ім. Стефана Баторія. У минулому році Каховська міська рада виділила на розвиток козацтва в місті три тисячі гривень, у 2008 році ця сума вже збільшена.
У січні 1995-го року ми зініціювали, організували та провели міську шкільну конференцію до 400-річчя з дня народження гетьмана Б.Хмельницького, у вересні того ж року делегація козаків та учнів шкіл міста взяла участь в урочистостях у Чигирині та Суботові. І там же, в Суботові, біля Іллінської церкви, де був похований гетьман Богдан, провели першу посвяту в козачата.
|
|
| Молода козацька зміна |
Є сенс розповісти про неї докладніше: ведучий козак викликає кандидата, той підходить, цілує державний та козацький прапори, хлопці ще і шаблю, цілує ікону з зображенням Михайла Архістратига та отримує благословення від священика, посвідчення юного козака (козачки) і стає в дитячий козацький стрій. В нас є дитяча козацька обітниця, яку зачитуємо, а діти хором повторюють. Проводимо ми посвяту традиційно в жовтні, на День Покрови Пресвятої Богородиці, на набережній Каховки, біля пам’ятного знаку на честь гетьмана Богдана Ружинського, який загинув під стінами татарської фортеці Іслам-кермен (на місці сучасної Каховки), але це склалося так, а спочатку проводили і під час автобусних подорожей: біля могил козацьких ватажків - козака Мухи в Трахтемирові, Івана Сірка в Капулівці, Костя Гордієнка на Кам’янській Січі, на кургані козацької слави на острові Хортиця, у дворі Свято-Михайлівського Златоверхого собору, у Каховській церкві Покрови Богородиці, біля пам’ятників загиблим односельцям у селах Каховського району: Дмитрівці, Малокаховці, Софіївці, біля меморіалу загиблим танкістам в Каховці.
А 6 грудня 1995-го року стало для нас знаменною датою. Ми започаткували проведення дитячого козацького свята до Дня Збройних сил України, яке з тих пір проводимо що-річно. У різні роки гостями й учасниками свята були козачата з Каховки, Каховського, Горностаївського, Чаплинського районів, з міст Нова Каховка, Таврійськ, Херсон, Запоріжжя, у минулому році нас відвідали козачата з морської школи Українського Реєстрового Козацтва м. Вознесенська Миколаївської області.
У травні 1998-го року козачата Каховщини (курінь «Софія» з Софіївської ЗОШ) взяли участь у першому Всеукраїнському скаутському таборі «Су-Уч-Хан-98» в Криму. І того ж року ці ж самі діти стали учасниками таборового збору «Трахтемирівська січ», який УДЮТ «Січ» проводить щорічно в серпні під Києвом. Вже проведено близько тридцяти таборів, і збирає кожен від 50-ти до 150 осіб.
Дуже важливим у таборах є елемент дитячого самоврядування. Завдяки участі у всеукраїнських таборах наші вихованці побачили багато нового, знайшли нових друзів, відкрили в собі нові якості.
У нашу систему вишколу добре вплітаються автобусні мандрівки козачат по Україні: з 1998-го по 2007 роки реалізовувалася програма «Богдановими шляхами» (подорожі місцями бойової слави видатного гетьмана), постійно діє програма «Шляхами гетьмана Михайла Дорошенка та кошового Івана Сірка по Криму».
І кілька слів про структуру нашої дитячої козацької організації: кожна школа – це курінь у наших заходах. Є курені «Мандрівник», «Скіф», «Софія», «Гілея», «Степові яструби», «Таврійські чайки», імені гетьманів Богдана Ружинського, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького.
У Дмитрівській ЗОШ та спеціалізованій ЗОШ №2 м. Каховки діють козацькі республіки, які обирають своїх президентів, при цьому вся школа охоплена козацькою виховною роботою. Приблизно так само і в Софіївці, але там маленька школа і діти всі в одному дружному курені. В інших школах праця йде за принципом гуртків.
Отак побудована дитяча козацька організація на Каховщині, отак вона й діє, пишається своїми вихованцями, серед яких є і вчені, і державні службовці, і військові, і міліціонери, але всі вони наші, і всі з радістю приїжджають на нашу «Соснову січ».
Ми будемо раді, якщо комусь у практичній роботі допоможе набутий нами досвід. А буде потреба - звертайтеся, чим зможемо - поможемо. І приїжджайте до нас на «Соснову січ».