1709 рік. Вирішальна битва
У листопаді 1708 року Батурин палав вогнем, у багатьох містах України вивішувалися голови забитих батуринців, у Глухові було проголошено гетьманові та його прибічникам анафему, дружин та дітей мазепинців арештовували, відправляли до Сибіру, конфісковували їхні маєтності. Про плани Мазепи щодо союзництва із шведами стало відомо російському імператорові. Бойовий дух українських воїнів занепав, населення було заляканим – люди боялися підтримувати Мазепу.
|
|
| Пам’ятник загиблим козакам |
Ці події передували сумнозвісній Полтавській битві, з часів якої минає 300 років. 27 червня 1709 року відбувся цей бій, що розв’язав великий клубок протиріч і амбіцій. Битва, яка мала глобальні наслідки, не тільки для долі українців, росіян і шведів, але й для всієї Європи! Кількісна перевага московських військ, більш зручне розташування, краще знання місцевості, розлад у діях українського козацтва зумовили перевагу на стороні російської армії. Шведське військо славилося високим професіоналізмом і часто могло безкарно ігнорувати кількісну перевагу ворога, але під час цього протистояння було виснаженим і втомленим. У ході бою Карла XII, молодого шведського короля, було поранено, він знепритомнів і не міг керувати бойовими діями.
Шведсько-українську сторону чекав абсолютний розгром і відступ. Козаків, що потрапили в полон, нещадно винищували, відрубували ноги, руки, голови, колесували, вішали.
Катастрофа у битві означала похорон українських надій на цілісність і самостійність держави, ця подія загострила проблеми зі здоров’ям 70-річного Івана Степановича Мазепи, який помер 22 вересня того ж року. За часів його гетьманування українські землі стали осередком прекрасних храмів, достойної освіти, розвинутого мистецтва, квітучих селянських дворів. Але успіхи народів того часу вимірювалися виключно потужністю армії.
Для української національної ідеї наслідки воєнного конфлікту були без перебільшення фатальними: ліквідація інституту гетьманства, масове фізичне винищення українського народу, русифікація мови, освіти, побуту, політизація історії.
Разом з тим українська поразка, як і повинно бути, стала новим етапом розвитку українства, відкриттям нових аспектів переосмислення національної ідеї і засобів її реалізувати. Адже армію можна винищити, а культурні надбання й інтелект народу винищити неможливо.
Поле Полтавської битви готується до 300-річчя
Наступного року туристів у Полтаві буде чимало, адже готуються заходи у рамках відзначення ювілею Полтавської битви. До того ж місто увійшло до Всесвітнього туристичного маршруту. Міський бюджет уже виділив 8 млн грн на підготовку заходів щодо відзначення ювілею Полтавської битви. І як зазначив Олександр Козуб, керівник штабу з підготовки до відзначення ювілею, це лише перші витрати, і ще невідомо, скільки коштів знадобиться для організації заходів.
А гроші вкладати є куди. По-перше, планується відродити стару оборонну систему Полтави в комплексі найголовніших фортифікаційних споруд. Триста років тому полтавську фортецю не змогла підкорити під час облоги шведська армія. Передбачається реставрація Чатового бастіону, який колись охороняв підступи до фортеці. Буде реставровано діючі редути та відновлено ті, що не збереглися. Полтавські фортифікаційні споруди, які використовувалися під час битви у 1709 році, – унікальні для всієї Європи. Таких ніде більше не побачиш.
Благоустрій і відновлення історичних місць забере значну частину фінансів, інша частина коштів піде на придбання військової уніформи, яка відповідала б добі Полтавської битви, у подальшому планується кожного року проводити театралізований показ цієї історичної події для туристів і мешканців Полтави.
Державний історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви”, що входить до Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО і включений до Всесвітнього туристичного маршруту, нещодавно отримав рідкісні експонати, карти і доступ до шведських архівів. Товариство військової історії Стокгольма погодилося на співпрацю із полтавцями, тож музей Полтавської битви значно оновив свою колекцію. Але сьогодні потрібні кошти для реставрації помешкання першого музею битви, в якому зараз знаходиться церква.
За словами Олександра Козуба, від Росії і Швеції грошей не надходило, проте до фінансування проекту активно залучаються представники влади і підприємницьких кіл Дніпропетровська, Запоріжжя, Харкова. Допомогу пропонують не тільки з огляду на ювілей Полтавської битви, та й через Євро-2012, адже Полтава – резервне місто. Не виключено, що саме сюди завітають шанувальники футболу.