Дворянське звання за охорону природи
Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн народився 16 квітня 1863 року в маєтку Асканія-Нова в родині поміщиків і був старшим серед семи братів і сестер. Батько помер, коли Фрідріх був ще підлітком. Тож найближчим наставником для хлопчика став учитель-француз Конрадс, який і відкрив у тямущому та допитливому хлопчиськові любов до природи.
Про створення охоронної території Фрідріх замислився ще у 1874 році, коли отримав від батька в подарунок за успішно складені екзамени в гімназії вольєр для птахів. Вступивши до університету, під час канікул він почав об’їжджати всі найбільші ботанічні сади і зоопарки світу і незабаром загородив 8 десятин степу неподалік від панського будинку, де поселив кількох степових тварин.
У 1885 році Фрідріх посадив перші дерева, які стали початком ботанічного парку. Через чотири роки він почав створювати захисні ділянки серед пасовищ. Але перші його спроби виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідник землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через Асканію-Нову. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку, яка й стала праядром нинішнього біосферного заповідника.
Спершу мати Фрідріха Софія Богданівна та управляючий маєтком, на прізвище Подоба, були проти цього захоплення. Тож коли юнак став повним власником Асканії, відразу вигнав Подобу та повністю підпорядкував господарські інтереси природоохоронним і науково-біологічним. Прибуток від продажу овець та шерсті Фрідріх витрачав на розвиток заповідника, зоопарку, дендропарку та біологічні дослідження. Охорона природи і біологія стали справою номер один.
Знайомі і близькі говорили поза очі, що він несповна розуму. А як ще можна назвати людину, яка в засушливому степу створила дендропарк, воду для поливу якого привозили на волах аж за 70 кілометрів. Перші 60-метрові свердловини пробили лише через два роки. Була створена унікальна система арочного поливу, яка, отримавши Золоту медаль на Паризькій виставці ще у позаминулому столітті, справно працює й сьогодні.
Слава про це чудове місце - природний зоопарк, який зберігає не тільки диких рідкісних тварин, а й природний степ, - розкотилася по всій країні й за її межами. Це був перший приватний заповідник, який поєднував у собі цілинний степ, зоологічний вільний парк і дивовижний ботанічний парк, зі ставками й галявинами, з понад тисячею видів дерев та чагарників.
У 1901 році Микола ІІ, відвідавши Всеросійський торговий ярмарок, познайомився з експонатами з Асканії-Нової й вирішив погостювати у Фрідріха Едуардовича, чим вперше порушив палацовий етикет, яким заборонялося імператорові зупинятися у приватних осіб в їх власному помешканні. Господар довго водив царя по своїх володіннях, розповідаючи, як вирішує проблему розведення в неволі унікальних тварин. Імператор всім цікавився та задавав безліч питань. Від’їжджаючи, самодержець обіцяв дати господареві заповідника нагороду за його працю - звання «потомственого дворянина». Й обіцянку виконав. Це єдиний випадок, коли за охорону природи людина отримала дворянське звання.
У 1918 році Фрідріха Фальц-Фейна умовили переїхати жити до Німеччини. Звідти він спостерігав за катастрофою в Росії, переживав втрату близьких людей, посухи і голод в Асканії-Новій, розстріл тварин у зоопарку. За короткий період часу в нього відбулося кілька сердцевих нападів, і 20 серпня 1920 року Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн помер. Похований він на старому кладовищі «Дванадцять апостолів» в м.Берліні. На могильному камені, із зображенням двох степових орлів, висічений напис: «Тут спочиває знаменитий творець «Асканії-Нової».
Сімдесят гектарів у степу під парк
Нині біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е.Фальц-Фейна - природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного і міжнародного значення. До неї входять: цілинний степ і перелоги, дендрологічний парк та зоопарк. Решта території - суходільні та поливні землі господарств Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова», фермерські господарства і населені пункти.
До заснування в 1887 році в Асканії ботанічного парку тут, окрім кількох плодових дерев, білої акації і кількох ягідників, насаджень не було. Під парк Фрідріх виділив 70 гектарів степу. На них він влаштував дендропарк, де було посаджено понад 220 різноманітних видів дерев і кущів з Кавказу, Азії, Середземномор’я, Північної Америки, Австралії.
Парк прикрашали малі архітектурні форми: фонтани, мости, гроти, паркові скульптури. У 1898 році створено комплекс «Руїна» з великою водонапірною вежею, виконаною у вигляді середньовічної кріпосної вежі з вузькими стрілчастими вікнами. З іншої сторони була прибудована композиція з кам’яних стін з «дикого» каменю з татарським мінаретом. Комплекс доповнювався головними воротами зі стрілчастою аркою, кам’яною огорожею парку і хвіртками. Інтерес викликають загони для худоби, єгерські пости, адміністративні приміщення заповідника з квадратною спостережною вежею.
У заповіднику зберігався так званий герцогський будинок, змурований ще до 1856 року. Це витягнута будівля з головним квадратним об’ємом, з пірамідальним чотирьохскатним дахом, увінчаним ліхтарем. Головний вхід прикрашала колонада широкої тераси. В Асканії-Новій, як у головній резиденції родини Фальц-Фейнів, було збудовано і родинний склеп, який знаходився під Лютеранською церквою у вигляді античного храму. Але, на жаль, і ця святиня була знищена у 1925 році.
Нині комплекс дендропарку є пам’ятником садово-паркової архітектури національного значення. Заповідник справляє незабутнє враження на туристів, але потрібно пам’ятати про те, що це лише частина того, що дивом вдалося зберегти, адже багато чого з планів Фрідріха Фальц-Фейна залишилося нереалізованим.
До заповідника «Асканія-Нова» входить прекрасний дендрологічний парк із затишними алеями та мальовничими галявинами. Тут в умовах досконалого безлісого посушливого степу Присивашшя наполегливою і копіткою працею людини за декілька десятиліть створені всі характерні для України ландшафти: степовий, лісостеповий, приозерний, садово-парковий, садовий. Сучасний дендрологічний парк складається з двох частин: старої, закладеної у 1885-1902 роках, та нової - з насадженнями 20-30-річного віку. Колекційний фонд дендропарку становить понад 1647 видів, форм і сортів деревних та квітково-декоративних рослин. Тут культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 занесено до Червоної книги України, 3 - перебувають під міжнародною охороною.
Зоопарк «Асканія-Нова», який було засновано ще у 1874 році, за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, технологіями акліматизації, реакліматизації не має рівних собі серед країн СНД і є одним із найкращих у світі.
У своєрідному зоопарку заповідника зібрана унікальна колекція тварин, яка у 2002 році була оголошена Національним надбанням України. Тут можна побачити фламінго, єгипетських чорних гусаків, африканських страусів, степових орлів, золотих фазанів та інших представників пернатого царства, яке налічує понад 60 видів. У заповідному степу мирно випасаються лами, благородні олені, блакитні гну, зебри, американські бізони, кафрські буйволи, дикі коні-тарпани (кінь Пржевальського), найдавніші копитні, ровесники мамонтів - сайгаки та інші парнокопитні тварини.
Багато видів тутешніх тварин і рослин внесено до Червоної книги. Навесні і влітку з самого ранку степ дзвенить від співу жайворонків, польових ковзанів та вертких кам’янок. Тут живуть близько 120 страусів, привезених із Австралії, Південної Америки та Африки. По парку гордовито розгулюють фазани і павичі, у ставках плаває величезна кількість лебедів, фламінго, журавлів, диких гусей і качок.
Асканійська легенда
Перед герцогським будинком увагу численних відвідувачів привертає фонтан з мармуровою скульптурою дівчини з глечиком, яку називають «Серафимка». Скульптуру, про яку розповідає зворушлива легенда, перенесли на це місце з парку.
Фрідріх Фальц-Фейн покохав вродливу дівчину на ім’я Серафима. Та був в Асканійському маєтку управитель Подоба - людина, хапка на руку. Одного разу Фрідріх, який, до всього, ще й обіймав посаду районного судді, дізнався про махінації Подоби і вигнав його. Той вирішив помститися, підклавши на місці зустрічі закоханих вибухівку. Серафима загинула, а Фрідріх був тяжко травмований. Згодом, подорожуючи Італією, Фрідріх замовив статую коханої. В руках у мармурової дівчини глек, з якого краплями стікала вода. Люди казали: «Це Фрідріх оплакує свою дорогу Серафиму».
Щорічно понад 150 тисяч туристів відвідують «Асканію-Нову» і знайомляться з багатствами унікального заповідного комплексу, справжньою перлиною півдня степової України. В цьому дивовижному куточку природи кожен знаходить щось близьке і цікаве: діти із захопленням спостерігають за різноманітністю та кількістю тварин і птахів, а туристи старшого віку відпочивають душею. Пізнаючи природу Асканії-Нової, спілкуючись з нею, люди глибше пізнають самих себе, виявляють у собі багатющі резерви фізичних і духовних сил, дістаючи нові імпульси до творчості.