Зміст газети „Україна козацька” для мене дуже цікавий (у порівнянні з „УК” багато з газет - жовта макулатура), читаю її мало не з олівцем: дещо для мене дуже цікаве, дещо викликає увагу, а з якимись авторами не можу погодитись. Та ніколи не буває байдужості. Окрім цього, для мене газета „УК” і центр її дії – конкретний „сокіл” (татари так називали дерев’яний таран для руйнації фортечних укріплень) зі знищення існуючого стереотипу, що донецький край – твердиня усього російського й антиукраїнського.
З великим задоволенням і кілька разів перечитав статтю про Бузький Гард. Щоб так написати – потрібно дуже любити історію і природу свого краю. Я зростав у тих краях і цілком згоден з автором, що потрібно зберегти недоторканим той шматочок степу – досить з нас Каховського водосховища (твердо переконаний, що з часом зрозуміють шкідливість втручання у природу і повернуть усе у початковий природний стан).