|
|
| У реєстрові козаки посвячується директор Кримського регіонального науково-консультаційного центру Асоціації міжнародних перевізників України, заслужений працівник транспорту України Анатолій Порубай |
|
|
| У числі новобранців - директор Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Автономної Республіки Крим Віктор Бондар |
Осередки Українського Реєстрового Козацтва на Кримському півострові, зокрема у Симферополі, Алушті, Судаку, Феодосії, Партеніті й інших містах та селищах, діють уже кілька років. Козацьке реєстрове товариство у 2006-му було створено і в Ялті. Та все ж патріотичній громаді міста знадобився певний час, щоб вирізнити УРК з-поміж інших козацьких організацій, що діють тут, і переконатися у відповідальності, дисциплінованості, згуртованості реєстрових козаків.
Один за одним приходять люди до штабу Ялтинського коша УРК, який нещодавно став структурним підрозділом Ялтинської дивізії Українського Реєстрового Козацтва, – хтось поближче познайомитися з козаками, про яких читав у пресі чи бачив у телевізійних програмах, хтось узяти козацькі газети, іншу літературу, щоб прочитати про історію українського козацтва, його відродження на теренах сучасної України, хтось - із твердою думкою написати заяву про вступ до реєстрового козацтва. Різні шляхи ведуть ялтинців до козацтва, тема якого була довго під забороною, замовчувалася, витравлювалася з нашої історії, з пам’яті.
Століттями на Україні, яку в Європі впродовж віків називали не інакше, як землею козацькою, і назву цю зберегли й донесли до наших днів старовинні карти й описи, народ ототожнював лицарів Запорозької Січі з самою вірністю, честю, доблестю і звитягою, бо були козаки захисниками віри християнської, землі предковічної, всіх пригноблених і нужденних. Про них складали легенди й пісні, які передавалися із покоління у покоління. А разом із піснею, словом високим входили у душі нащадків і лицарство, дух вільний, незламний, любов до рідної землі-неньки, до рідного слова, до наших традицій. Під сонцем незалежної України буйним цвітом проросли зерна, вкинуті козаками у лоно наших сердець, проросли й заколосилися щедро тим колоссям, яке, думалось нашим воріженькам, ніколи вже не даватимуть зерен мудрості й любові до рідної землі.
|
|
| Божого благословення Українському Реєстровому Козацтву! |
Щедрим урожаєм колоситься нині козацька нива, і все більше людей стає на тій ниві, щоб відродити високу духовність, патріотизм, на яких завжди тримався і тримається світ.
Завдання з відродження духовності і патріотизму - одне із найголовніших у програмі діяльності Ялтинської дивізії УРК, до якої нещодавно влилися кілька десятків новобранців. Серед них - директор Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Автономної Республіки Крим Віктор Бондар, педагоги, автомобілісти, студентська молодь.
Під час посвяти у реєстрові козаки, яка традиційно пройшла у храмі урочисто й велелюдно, розпочавшись молитвою і напуттям на богоугодні справи, Голова Українського Реєстрового Козацтва, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, доктор богослов’я Анатолій Шевченко зазначив, що вже більш ніж 80-тисячне реєстрове козацьке товариство торує свій шлях служіння Україні добрими ділами. Нині у послужному списку УРК - будівництво козацьких церков на Донеччині, у Криму, Запоріжжі, охорона козацьких історичних пам’яток, їх відбудова, встановлення пам’ятників славним синам України – гетьману Івану Виговському на Львівщині, козацьким героям Данилу Нечаю, Дмитру Чечелю, Івану Богуну на Вінниччині, гетьману Івану Мазепі у Коломаці на Харківщині, а ще допомога інвалідам, ветеранам війни і праці, дитячим притулкам у Макіївці і Маріуполі, опіка над загальноосвітніми школами. Цей список можна продовжувати і продовжувати. Тож Анатолій Шевченко висловив сподівання, що ялтинські реєстрові козаки з високою відповідальністю приймуть естафету служіння Україні, нашому народу і, примножену своїми здобутками, передадуть її новим членам козацького співтовариства, своїм нащадкам.