|
|
Вишивка у нашій культурі мала важливе значення упродовж усього часу становлення українського народу.
Історія і передусім глибока духовність – головні теми, про які йдеться у новій книжці Марії Чумарної: „Про те, що не може сприйматися як музейні експонати, як якийсь мотлох у бабусиних скринях. На тлі такого апокаліптичного страху перед буттям, перед тим, куди нам далі йти, перед тією економічною кризою, якою нас лякають, я відчуваю, що наша духовна криза минає, що, можливо, коли буде менше „олів’є”, як кажуть нам наші лідери, на наших столах, буде більше проміння у наших серцях”.
Як наголосив голова Асоціації видавців Львівщини Михайло Ватуляк, Марія Чумарна не лише пише книжки, а ще, незважаючи на свою зайнятість, активно бере участь, зокрема, у фестивалі “Рідне слово, Богом дане”: „Їздить разом з нашою Асоціацією по Львівщині, пропагує книжку, пропагує рідне слово”.
Орнаменти, які повторюються від трипільців і до наших днів, історія та символіка – усе це зібрала в одній книзі “Код української вишивки” Марія Чумарна. Етнічна тема стала вже рідною для цієї письменниці. На її рахунку дві книги-дослідження: “Золотий Дунай” та “Тройдерево”.
Як розповіла Марія Чумарна, вишивка може деформувати енергію, адже кожен вишитий орнамент має своє значення і спонукає людину до певних дій. Наприклад, неправильно чинять, коли дівчаток одягають у сорочки, вишиті для весільного обряду і закодовані на продовження роду. Таким орнаментом є, зокрема, ромб. Особливо пані Марія наголошує на тому, що не варто носити чужий одяг і вже зовсім неприпустимо – одягати на весілля, оскільки через матерію передається аура іншої людини, її доля. Як розповіла авторка, найбільше вишивки було саме на дівочій запасці, яка мала далеко не ужиткове значення, а енергетично захищала лоно системою символів.
Торкнулася письменниця і питання купівлі вишиваних сорочок. Ніколи не вишивали на чорному, а тепер це звична справа. Та й кольори занадто похмурі: чорні, червоні, вишневі – важкі, агресивні. Колись жінка вишивала сорочки своїм дітям, чоловікові, вкладаючи душу у роботу, а, придбавши вишиванку на мистецькому ринку, купуємо частинку тієї людини, яка створила її, і це може вплинути на нашу долю.
Одним із найбільш поширених фігур на вишиванках є квадрат або ромб, що свідчить про українців як про чотирьохвимірну націю, яка прагне вийти в інший вимір. У книзі вміщено зразки вишивки з усієї України. Показано, наскільки співзвучними були мотиви серед трипільців, єгиптян, шумерів, інків та інших стародавніх народів.
“Ця книга – спроба розкрити сенс кодового запису України, - каже Марія Чумарна, - який закарбований на скринях, вівтарях, сорочках та рушниках... Той же запис є і в наших генах та свідомості”.
Аби краще передати атмосферу, під час презентації “Коду української вишивки” лунали українські пісні, автором деяких була Марія Чумарна. Як зізналася авторка, зараз вона готує універсальну книгу “Україна в символах” та пише емоційний роман.