Ректор Полтавської державної аграрної академії, отаман Полтавського обласного товариства УРК, генерал-майор УРК Віктор Писаренко - козак і хлібороб |
«Мій пращур був писарем на Січі»
Полтавщина посідає провідне місце у світі за кількістю видатних людей, що народилися або жили на цій землі, – їх сотні, тисячі. Численні музеї, храми та пам’ятники монументального мистецтва свідчать про шанобливе ставлення полтавчан до власної історії і культури. Особлива увага приділяється й вивченню родоводу, адже багато в кого з жителів Полтавщини він має козацькі витоки.
Козацьке коріння і в отамана Полтавського обласного осередку УРК, генерал-майора УРК Віктора Писаренка, ректора Полтавської державної аграрної академії, доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Української екологічної академії наук. Віктор Микитович розповідає, що є потомственим чернігівським козаком, його прапрадіда у часи знищення Січі Катериною II разом із товаришами по зброї було відправлено до Петербурга, звідки козак Писаренко втік. Вірогідно, міркує Віктор Микитович, пращур обіймав посаду писаря, адже, по-перше, козацьке прізвище промовляє про долю його власника, а по-друге, красивий, охайний почерк передається в сім’ї Писаренків у спадщину.
Народився Віктор Писаренко на Миколаївщині у березні 1943 року. Його батько, сержант Радянської Армії, з фронту не повернувся. Віктор Микитович, що розпочав трудову кар’єру у 18 років, завжди знав ціну праці й хліба, в юнацькому віці в нього вже було чітке уявлення щодо майбутнього фаху: хотів стати або військовим журналістом, або агрономом. Першим кроком до здійснення мрії був вступ до Херсонського сільськогосподарського інституту, що й визначило подальшу долю. По закінченні агрономічного факультету Віктор Микитович обійняв посаду головного агронома в колгоспі Братського району Миколаївської області, потім став заступником голови цього ж колгоспу.
Віктор Писаренко разом із колегами вітає студентів академії з перемогою у змаганнях з гирьового спорту |
Однак Віктор Писаренко не збирався зупинятися на досягнутому, вирішивши продовжити навчання в аспірантурі Всесоюзного науково- дослідного інституту кукурудзи, що у Дніпропетровську, згодом став завідувачем відділу захисту рослин цього закладу. До Полтави переїхав у 1990 році, працював у аграрному інституті на посаді професора, очолив кафедру екології та ботаніки. З 1996 року і до сьогодні Віктор Писаренко – ректор вищого навчального закладу, на базі якого згодом було створено Полтавську державну аграрну академію. На питання, чи прагнув стати ректором провідного вузу, Віктор Микитович відповідає, що не планував обіймати таку посаду, але в дитинстві усі однолітки чомусь називали його професором. „В мене виборна посада, – додає Віктор Писаренко, – я усе життя працюю на виборних посадах: головним агрономом, заступником колгоспного голови, молодшим, а потім старшим співробітником науково-виробничого об’єднання, заввідділом, тепер ректором. Двадцять один раз мене обирали!” – сміється Віктор Микитович.
У 2003 році Віктор Писаренко очолив Полтавський обласний осередок Українського Реєстрового Козацтва, адже у відродженні козацької ідеї вбачає перспективи зростання рівня духовності і патріотизму серед українців. Тож перед посвятою у реєстровці ні хвилини не вагався майбутній отаман.
Відділ козацтва у Народному музеї історії Полтавської державної аграрної академії |
Коли в душі добро, а серце мудре
Аграрна академія сьогодні – взірцевий, розвинутий та квітучий навчальний заклад, до професорсько-викладацького складу якого входять 7 академіків, 2 члени-кореспонденти Української академії аграрних наук, 30 професорів, докторів наук, і 175 доцентів, кандидатів наук. На базі академії діють ветеринарні клініки і навчальна ферма, де налічується понад 170 порід екзотичних дерев та велика кількість різновидів курей, качок, свиней, коней тощо. Отже, навчання студентів академії не обмежується лише теорією.
Слід зазначити, що приділяється увага не тільки якісним знанням, що їх здобувають студенти, але й спортивному вихованню, і художній самодіяльності, і шануванню козацької минувшини та розвитку сучасної козацької ідеї.
Здоровий спосіб життя серед студентів академії – це престижно, адже сила та спритність – необхідність для козака. Тому фізичне виховання викладається на всіх курсах без винятку, замість загальноприйнятих трьох років. Спортивна база щороку поліпшується, а студенти мають широкий вибір серед видів спорту, адже на базі аграрної академії працюють 23 спортивні секції, в яких тренуються 1500 студентів. Серед видів спорту - волейбол, футбол, плавання, гирьовий спорт та інші. До речі, аграрна академія має унікальну колекцію гир, найважча з яких сягає 117 кілограмів; більшість гир мають українське та російське походження, але є й такі, що потрапили до полтавської колекції з-за океану – зі Сполучених Штатів Америки. Сам Віктор Писаренко досяг у гирьовому спорті неабияких успіхів, зараз він є президентом Полтавської обласної федерації з гирьового спорту, отже, зрозуміло, чому названий вид спорту є вельми популярним серед студентів академії. Серйозні заходи ректорату, очільником якого є Віктор Писаренко, щодо вдосконалення умов для занять спортом трансформувалися у значні здобутки студентів-спортсменів, якими академія дуже пишається. У навчальному закладі було виховано двох олімпійських чемпіонів, 7 чемпіонів світу, 5 чемпіонів Європи, 21 чемпіона України, 2 заслужених майстрів спорту України, 7 майстрів спорту міжнародного класу.
Зрозуміло, що досягнень у спорті не буває без дисципліни, яка розповсюджується на усіх студентів. Територією аграрної академії, що займає 10 гектарів, патрулюють студенти-реєстровці, які слідкують за громадським порядком – чи не перебуває на території навчального закладу стороння людина, чи не зловживає хтось алкогольними напоями та чи не курить хто у студентському містечку, адже шкідливі звички не схвалюються у козацькому середовищі.
Не обминає Віктор Писаренко, отаман полтавських реєстровців, духовного та морального виховання молоді, яке вважає сьогодні вкрай необхідним. Лекторії з культури, етики, української історії проводяться щотижня, а для студентів старших курсів триває лекторій «екологія душі», який веде реєстровець Олексій Абрамов, лейтенант УРК. Спрямовано курс лекцій на те, щоб навчати молодь поважати оточуючих, батьків, жінку, землю, також метою лекцій є допомога усвідомити, що за кожну дію необхідно нести відповідальність. Олексій Абрамов зазначає, що, хоча лекторій не носить релігійного напрямку, посилання на Біблію дуже ефективні та переконливі, адже «космічний документ», як називає Біблію Олексій Сергійович, має надзвичайно сильний вплив на людські серця.
Дух козаччини дбайливо зберігати
Про історію навчального закладу від років створення до сьогодення крізь призму подій і постатей, що мають відношення до розвитку аграрної академії, детально, яскраво і зворушливо розповість Народний музей історії Полтавської державної аграрної академії, яким дбайливо опікується директорка Тетяна Заштовт. Музей складається з розділів, присвячених козацтву, етнографії, хліборобській праці, створенню аграрного інституту, спортивним досягненням та кожному з діючих факультетів академії. Подіям, які мають загальнолюдське значення, також приділено увагу – є розділи, присвячені Голодомору та Другій світовій війні. І особливо натхненно розповідає музей про відомих людей, що навчалися в академії, серед яких чимало Героїв Радянського Союзу та Героїв України. Мовою дивом збережених старовинних речей, фотографій, старих газет, витворів народного мистецтва музей звертається до уважних відвідувачів, розкриваючи таємниці минувшини та розповідаючи про культурну спадщину Полтави та аграрної академії.
Проте і сьогодення культурного життя академії заслуговує на увагу, адже й ця сфера діяльності також не позбавлена тріумфів: в аграрній академії є ансамблі скрипалів, баяністів, а також колективи народного співу, які нерідко посідають почесні місця на всеукраїнських конкурсах і фестивалях. Нещодавно було збудовано концертний зал, в якому проводяться урочисті заходи і святкові концерти, де створено необхідні умови для навчання і збереження музичних інструментів. І сам Віктор Микитович, як справжній запорожець, до музики не байдужий – у вільний час грає на акордеоні. Опановувати музичний інструмент він почав лише три роки тому, але цілеспрямованість та постійне прагнення самовдосконалення допомогли за короткий термін завоювати прихильність слухачів – членів родини та співробітників.
Козацький дух, що завдяки ректору аграрної академії Віктору Писаренку панує у навчальному закладі, стимулює волю до перемог у студентів і позитивно позначається на усіх сферах життя, про що красномовно свідчать численні успіхи й авторитет аграрної академії серед інших закладів вищої освіти в Україні та за її межами.