|
Голова Адміністрації Гетьмана УРК у Західному регіоні Володимир Кожан прибув з благодійною допомогою у села, потерпілі від повені на карпатських ріках |
Козацька ріка Дністер
Від північних схилів Українських Карпат до сонячних берегів Чорного моря звивистою багатокілометровою стрічкою часом тихо, подекуди бурхливо несе свої води на південний схід друга за протяжністю ріка України - Дністер. Починається вона з маленького струмка біля підніжжя гори Розлуч у Львівській області. Пройшовши немалими просторами і ввібравши приблизно 400 великих і маленьких річок, стає великою судноплавною рікою і в Одеській області вливає свої води у Дністровський лиман.
Дністер має понад 380 приток, головні з яких Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Реут, Золота Липа, Стрипа, Серет, Збруч та Смотрич. У верхній частині це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скелястими берегами. Спустившися з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір’ю в невисоких, порослих вербами гнилистих берегах, деколи утворюючи острови. В районі с.Журавно Львівської області підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам’янистим, течія посилюється. Нижче древнього Галича долина Дністра звужується, високі скелисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.
У середині течії Дністра на поверхню виходять кристалічні породи - граніти, гнейси, сієніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали.
На річці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка. Природа Дністровського каньйону своєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Історичних пам’ятників на берегах Дністра не менше, ніж на інших європейських ріках. Замки, монастирі, церкви, костели, скелі, гроти і печери, що століттями спостерігають за зеленуватою дністровською течією.
Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, перетворюючись у живописні водоспади. Окремі частини скель нагадують швейцарський сир, весь у дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки, в навколишніх селах зустрічаються пам’ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра, зокрема печери, деякі з яких служили ченцям скельних монастирів для життя і відправи служб.
|
Дністер - ріка козацька |
Різні назви однієї річки
З наукових джерел відомо, що назва «Дністер» відноситься до найдавніших часів. Різні народи і племена, просуваючись у басейн Дністра, по-новому сприймали назву і щоразу її видозмінювали.
Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі й означає «бистра вода». Древні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У молдован і румунів - Ністру, у турків - Турла. По-різному називають Дністер і в сучасних європейських мовах.
Українська народна етимологія пов’язує назву ріки зі словосполученням «дні стер». Існує легенда, згідно з якою на місці річки був невеликий струмок, уздовж якого жили люди. Вони вели свій календар, позначаючи дні на піску, що був не березі струмка, позначками.
Але одного разу струмок розлився своїми водами на довколишні поля і затопив береги. Коли ранком вода спала, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.
- Хто дні стер? - бідкались люди, і самі собі відповідали:
- Та хто?! Струмок дні стер.
З того часу і стали називати струмок, який дні стер, - Дністер.
|
Реєстровці привезли у потерпіле село продукти харчування, одяг, канцтовари для школярів |
Природний музей просто неба
Дністровський каньйон, утворений річкою Дністер, не поступається красою Карпатам і Кримським горам. Це унікальне природне творіння. Подібних геолого-історичних пам’яток немає не тільки в Україні, але й у Європі.
Типовий краєвид у каньйоні - круті скелясті або заліснені береги, дика, незаймана природа, раз по раз серед водного плеса ріки зустрічаються не менш мальовничі острови та піщані коси.
У Дністровому каньйоні знаходяться численні карстові печери і гроти, але доступитися до них нелегко. Та, власне, саме ця недоступність і надає каньйонові особливої чарівності. А щоб роздивитися красу цих чистих, незайманих берегів, і були придумані сплави: їх практикують вже майже півстоліття.
Особливо вражає химерний вигляд таких печер з рівня річкового плеса, а невеликі водоспади «Дівочі сльози», що збігають по зарослих густими мохами скелях, які зустрічаються по всьому маршруту, являють собою унікальної краси видовище.
У каньйоні також своєрідний місцевий клімат - тепліший і сухіший. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів тут майже не буває, а навесні зелень розцвітає на 2-3 тижні швидше. Тому, мабуть, такий багатий тут своїм розмаїттям, вишуканістю, а то й навіть неповторністю, винятковістю, рослинний і тваринний світ. Варто лише сказати, що понад двадцять видів рослин внесли до Червоної книги України, два - до Європейського Червоного списку, а більше сорока - до переліку рідкісних і таких, які перебувають під загрозою зникнення на теренах Тернопільщини. Тут, зокрема, проростає і древня наземна рослина куксонія, яка з’явилася на землі раніше від моху і папоротників.
Турист, натураліст, археолог, географ, ботанік, гідролог, зоолог, іхтіолог знайдуть для себе на території каньйону величезну кількість пізнавальних матеріалів з історії розвитку живої і неживої природи. Тут, наче в природному музеї під відкритим небом, «зібрані» геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки, які вкупі творять неповторні ландшафти.
Берегові стіни - круті урвища над Дністром. На них - як на сторінках книги - древня геологічна історія.
Рідкісна рослинність - рай для ботаніків. За багатством рослинного світу Дністровський каньйон перевершує Кременецькі гори й Подільські Товтри. Багата і його фауна.
Надзвичайно цікавими є розрізи силурійського й девонського пластів, які сформувалися 440 і 360 мільйонів років тому. Вони демонструють фахівцям поступовість переходу в розвитку цієї території Землі від одного геологічного періоду до іншого. Це унікальне місце, про яке знають вчені-геологи всього світу. На планеті відомі ще лише два такі релікти - у Великобританії та Нью-Йорку.
Заслуговують на увагу і юрські відклади, і придатні для розвитку спелеології глибочезні сульфатні печери, і запаси фосфоритів крейдяного періоду.
Мандруючи у володіннях природних стихій
Мандрівників вабить добре розвинені водний, велосипедний, кінний, екологічний, спелеотуризм, сільський зелений туризм. Дністровський каньйон називають раєм для рибалок, мисливців, спортсменів-екстремалів.
Нині все більше туристичних фірм і агенцій включають водний маршрут Дністровським каньйоном до переліку своїх найцікавіших пропозицій. Туристичні програми передбачають облаштування місць для постійних і тимчасових привалів туристів, відкриття пунктів прокату спорядження для громадян України і зарубіжних гостей, які на берегах Дністровського каньйону хотіли б зайнятися водним, велосипедним, кінним туризмом і вивченням місцевих печер.
Подорожуючи Дністровським маршрутом, туристи мають можливість ознайомитися з унікальною природою, рослинним та тваринним царством навколишнього середовища. Відвідати історичні пам’ятники і видатні місця, поринувши в сиву давнину віків. Палаци і замки, монастирі і печерні церкви, старовинні садиби і костели прикрашають береги Дністра. Скали і гроти, живописні урочища створюють неповторну атмосферу, притаманну тільки цій українській річці.
Невимовна краса, що тут панує, заворожує кожного, хто потрапляє у цей благословенний куточок нашої країни, захоплює з першої хвилини і довіку залишається в серці мандрівника.