Науково-педагогічний колектив Миколаївського муніципального колегіуму, який очолює кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник освіти України, полковник УРК Сергій Січко, виховну роботу з дітьми вибудовує за козацькою педагогікою.
Вже 2-й рік у нас діє Бузька дитячо-юнацька паланка “Січ” (Слава і честь).
Педколектив колегіуму усвідомив, що козацька педагогіка як у давні часи, так і сьогодні формує синівську любов і вірність рідній землі, дорогій Україні, виховує високі ідейні, моральні, фізичні, національно-патріотичні, громадянські якості.
Козацька педагогіка забезпечувала і забезпечує, як правило, високість духу, благородність помислів, пріоритетність національно значущих ціннісних орієнтацій, поглядів, переконань, ідеалів.
На жаль, ще не для всіх батьків, педагогів, вихователів, наставників аксіомою стало те, що сучасні виховні ідеали можуть успішно формуватися лише на основі національних ідеалів минулих епох, які втілюють у собі загальнолюдські цінності.
Високими взірцями українського лицарства для підростаючого покоління, громадян незалежної демократичної Української держави є гетьмани, полковники, кошові отамани Д. Вишневецький (Байда), П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Мазепа, І. Сірко, П. Орлик, П. Полуботок, П. Калнишевський. Провідним ідеалом козацької педагогіки є вільна, незалежна людина, лицар правди і честі, для якого Бог і Батьківщина – найвищі блага (за Г. Ващенком).
Лицарське виховання – серцевина козацької педагогіки. У книзі “Виховний ідеал” Григорій Ващенко на це звертав особливу увагу. Він писав: “Український лицар живе для Батьківщини: він завжди готовий віддати за це своє життя. Найдорожче для нього – лицарська честь і слава”.
Людина лицарського виховання власною працею та громадянською позицією підвищує добробут свого народу, бере активну участь у творенні національної політики, зміцненні єдності та згуртованості своєї нації.
В українській системі виховання статус лицарського виховання був завжди високим. В.О. Сухомлинський у несприятливих умовах радянської дійсності відстоював принципи козацької педагогіки.
У своїй книзі “Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості” видатний український педагог-новатор і гуманіст радить: “Ми прагнемо до того, щоб маленький громадянин зрозумів і відчув, що є справжнє людське щастя і є холопське, рабське існування, куплене зрадою, знехтуванням ідеалів. Свій виховний ідеал ми вбачаємо в тому, щоб вихованець наш жив з гордо піднятою головою, з поглядом, спрямованим у майбутнє, до вершини.
Педагогічний колектив Миколаївського муніципального колегіму прагне вибудувати систему козацької педагогіки у сучасних умовах реформування освіти та школи, усвідомлюючи те, що могутні пласти духовності українського народу – це наше невичерпне джерело енергії, сили духу, які через національне виховання можуть передаватися кожній дитині, підлітку і юнакові.