Для зручності автори подали матеріали систематизовано, розбивши їх на рубрики. Читач легко знайде матеріали про князів київських, про гетьманів України, просвітителів, державних діячів, про письменників та митців. У різні часи газета розповідала про історію міст і сіл Донеччини, про її заповідні місця – Святі Гори, Кам’яні Могили, Хомутівський степ. Про знаменитих земляків, музеї, пам’ятники. Про репресії, депортації, колективізацію, голодомори, трагедії на шахтах, авіакатастрофи… Дуже багата Шевченкіана. Причому є чимало невідомого або маловідомого про Кобзаря. Скажімо, що в Донецьку жила й працювала правнучка Тараса Григоровича Параска Іванівна. З особливою любов’ю вшановують пам’ять мученика мордовських таборів – незламного Василя Стуса. На шпальтах газети постійно друкуються нові матеріали про нього – спогади колишніх друзів, з ким ріс, ходив до школи, навчався в інституті – своєрідний щоденник «Стусового кола» однодумців. Цікаво розповіла «Донеччина» про Аллу Горську, котра залишила тут «частку своєї палкої, буремної душі та чималеньку дещицю великого таланту». Вона належала до тих, у кому за радянських часів проклюнулося зернятко національної свідомості і чий доробок влада прагнула знищити. Так, у Київському університеті дивовижний вітраж, виготовлений групою ентузіастів, а серед них була й Алла Горська, перетворився на купу битого скла. А ось у Донецьку врятували від вірної загибелі її мозаїчне панно «Жінка-Птах». І про це можна дізнатися з книги «Наш «Рідний край».
Безумовно, нове видання стане у пригоді вчителям, бібліотекарям, школярам, просто допитливим і небайдужим до свого коріння людям, які хочуть дізнатися якомога більше про Україну, й зокрема про Донеччину. Одне слово, автори зробили велику справу, підготувавши путівничок шпальтами газети «Донеччина», а видавництво «Каштан» - опублікувавши його.