|
|
| Голова Українського Реєстрового Козацтва, член-кореспондент НАН України Анатолій Шевченко знайомить Принца Йорданії Газі Бін Мухаммада з науковими розробками реєстрових козаків |
Нещодавно у рамках програми з розвитку народної демократії з офіційним візитом у Хашимітському Королівстві Йорданії побувала делегація Українського Реєстрового Козацтва на чолі з Головою УРК Анатолієм Шевченком. Під час зустрічі реєстровців з Принцем Йорданії Газі Бін Мухаммадом було досягнуто домовленості про створення у столиці Йорданії Аммані Духовного центру ісламо-християнської дружби. Принц, який виявив бажання стати почесним опікуном Духовного центру, передав Українському Реєстровому Козацтву Амманське послання, у якому Король Йорданії Абдулла II закликає народи до миру, любові і злагоди.
Разом узяті, ці принципи складають єдину з послідовниками інших вірувань і різних груп людської спільноти платформу. Природа божественних релігій єдина. Тому мусульмани вірять у всіх посланців Всевишнього, не роблячи між ними різниці, бо відмовлятися від послання будь-кого з них означало би відступ від ісламу. Таким чином, існує широка основа для єднання з послідовниками інших релігій на спільних принципах в ім’я служіння людству, із забезпеченням свободи мислення і без ідеологічної дискримінації. Цей тезис випливає з наступного вислову Всевишнього:
Уверовал посланник в то, что ниспослано ему от его
Господа. И каждый из верующих уверовал в Аллаха,
и Его Ангелов, и Его писания, и Его посланников. “Не
различаем мы между кем бы то ни было из Его
посланников”. И сказали они: “Мы услышали и
повинуемся! Прощение Твое, Господи наш, и к Тебе –
возвращение!” (Сура Корова, стих 285)
Іслам вимагає виявляти повагу до будь-якої людини, незалежно від кольору шкіри, статі й релігії.
Відповідно до ісламу, заклик до його прийняття здійснюється на основі доброзичливості й м’якості.
При цьому в ході звернення до інших повністю відкидається грубість і насилля:
По милосердию от Аллаха ты смягчился к ним; а
если бы ты был груб, с жестоким серцем, то они
бы рассеялись от тебя. (Сура Семейство Имрана,
стих 159)
Іслам демонструє, що ціль його місії – ствердження милості і добра для всіх людей.
Відповідно до вислову Пророка Мухамеда (хай благословить його Аллах і вітає),
“Имеющие милость к другим получат ее от
Милосердного, имейте милость к тем, кто на земле,
и воздаст вам свою милость владыка небес”.
(Истинный Хадис)
Оскільки іслам закликає ставитися до інших так само, як мусульманин хотів би, щоб ставилися до нього, він спонукає до толерантності і прощення – якостей, що відображають велич душі.
Іслам стверджує принципи справедливості у взаємовідносинах з іншими, дотримання їх прав і збереження майна.
Іслам зобов’язує поважати й дотримуватися даних обіцянок і укладених угод, він забороняє віроломність і зраду.
Іслам наповнює життя людини найвищою гідністю. Не слід боротися проти тих, хто не бореться; не слід нападати на мирних мешканців і їхнє майно, на дітей в обіймах своїх матерів; на учнів у школі, на старих і жінок. Робити замах на життя людини або погрожувати їй – те ж саме, що робити замах на саме людське право на життя, і це один із найтяжчих гріхів, оскільки людське життя є основою продовження роду людського.
Іслам засновується на врівноваженості, помірності, м’якості і відмові від крайнощів.
Вказані якості виявилися основою історичних досягнень ісламу в науці, літературі, інтелектуальному житті – досягнень, які сформували у свій час могутню ісламську цивілізацію, завдяки якій Захід прийшов до брами сучасних знань. При цьому в неї зробили внесок і не мусульмани, які розглядали її як загальнолюдську цивілізацію.
Іслам – це щоденна боротьба проти екстремізму, радикалізму і фанатизму, які не дають розуму можливості правильно оцінювати негативні наслідки дій і заохочують нерегульовані пориви поза релігійними, ідейними і моральними рамками. Подібні явища не мають нічого спільного з характерними рисами завжди толерантного і відкритого душею мусульманина. Іслам заперечує їх, як це роблять також інші монотеїстичні релігії, вважаючи їх ненормальними і бачачи в них різновид розпусності. Вони не притаманні лише одному ісламському світові, з ними тією чи іншою мірою зіткнулися всі нації, раси і релігії, бо причини у цих явищ завжди однакові.
Ми засуджуємо екстремізм сьогодні так само, як його непримиренно таврували і протидіяли йому наші пращури протягом усієї історії ісламу. Вони, як і ми в наші дні, виходили з однієї чіткої і непохитної істини: іслам – релігія моральних цілей і засобів їх досягнення, вона веде до добра і щастя для всіх людей у цьому світі і в потойбічному. Захищати іслам можна тільки моральними методами, виходячи з того, що в ісламі ціль не виправдовує засобів.
Основа стосунків мусульман з представниками інших релігій – мир. Якщо немає агресії, то немає й боїв. І тоді мусульмани ставляться до інших з любов’ю, справедливо і милосердно.
Ми засуджуємо з релігійної і моральної точок зору сучасне поняття тероризму – порочну практику, незалежно від джерела і форми, яка виявляється в грубому і такому, що йде врозріз з Божою волею, посяганні на людське життя, тероризуванні невинних, нападі на мирних громадян, добиванні поранених і вбивстві полонених, використовуванні аморальних методів, у тому числі руйнування будівель, мародерство і насилля в містах.
Ми засуджуємо подібні дії і вважаємо, що опір пригнобленню і встановлення справедливості може бути законним тільки за умови використання законних методів. Ми закликаємо мусульман бути сильними у процесі саморозвитку і захисту своїх прав і при цьому розуміти, що екстремізм у ході історії завжди викликав руйнування міцних основ великих цивілізацій. Дерево цивілізації квітне, лише коли стає можливим подолати ненависть і душевну замкненість.
Екстремізм у всіх його проявах чужий для ісламу, який засновується на толерантності й помірності. Жодна людина, чиє серце наповнене світлом ісламу, не може бути злочинцем і екстремістом. У той же час ми не допускаємо злісної кампанії шельмування, коли іслам зображують релігією, що заохочує насилля і породжує тероризм.
Ми закликаємо міжнародне товариство розпочати найсерйозніші кроки до імплементації міжнародного права, до поваги, виконання прийнятих ООН міжнародних конвенцій і резолюцій, забезпечення їх визнання й виконання всіма сторонами без подвійних стандартів, результатами чого стали би відновлення прав тих, хто був їх позбавлений, і ліквідація несправедливості. Це буде вагомим внеском у викорінювання причин насилля, фанатизму, екстремізму.
Іслам, до якого ми маємо честь відноситися, закликає нас приєднатися і взяти участь у житті сучасного світового товариства, робити внесок у його розвиток і прогрес у співробітництві з усіма силами добра, здорового розуму і поборниками справедливості в усіх країнах. Він заохочує нас до того, щоб доносити до інших наші істини, демонструвати здоров’я нашої віри та її постулатів, заснованих на заклику Всевишнього до загальної згоди і благочестя.
Іслам закликає нас до оновлення нашого цивілізованого задуму, заснованого на правильному шляху, який утверджується вірою, відповідно до відпрацьованих і мудрих конкретних дій. Серед їх пріоритетів – розвиток методик ісламської просвіти, щоб прийти до усвідомлення всіма мусульманами духу ісламу, його орієнтованості на будівництво людського буття й ознайомлення з сучасними культурами. Це дозволить наповнити взаємодію мусульман з носіями цих культур свідомістю і баченням.
Іслам заохочує нас до вилучення користі з революції у сфері телекомунікацій для гідного опору вигадкам, що походять від ворогів ісламу, з позиції науки, розумно, без проявів слабкості чи надмірних емоцій, шляхом, який приваблював би читача, слухача або глядача. Такий підхід допоможе також зміцнити процес виховання кожного конкретного мусульманина, що спирається на впевненості у собі і працює на створення міцної гармонійної особистості, загартованої проти пороку. Наша релігія виявляє інтерес до наукових досліджень і взаємодії з сучасною наукою, виходячи з власного погляду ісламу на всесвіт, буття і людину.
Необхідно також застосовувати принципи ісламу для реалізації всебічного розвитку, в якому би здійснювалися: збалансований облік духовних, економічних і соціальних факторів; дотримання прав і основних свобод людини; гарантія її прав на життя, гідність і безпеку; забезпечення її основних потреб; управління громадськими справами відповідно до принципів справедливості і колегіальності; використання здобутків міжнародного товариства у сфері форм і механізмів впровадження демократії.
Ми покладаємо великі надії на мусульманських вчених-богословів, щоб вони просвітили істинним ісламом і його великими цінностями розум наших молодих поколінь – прикраси нашого сьогодення і творців майбутнього. Це дозволить запобігти їх потраплянню у безодню неосвіченості, корупції, зашореності й підкорення, освітить їх роль світлом терпимості, помірності, стриманості й добра, відведе від пасток екстремізму і несамовитості, що руйнують і дух, і тіло.
Ми також очікуємо, що мусульманські вчені-богослови відіграють визначну роль у наданні динаміки нашому шляху і досягненні наших пріоритетів, будуть прикладом і взірцем для наслідування у вірі, моралі, поведінці й правильних просвітницьких промовах. Вони повинні показати ісламській нації, які вони, її доброчесна і толерантна релігія та закон, котрий випливає з неї, що являють собою запоруку щастя і прогресу цієї нації. Вони також повинні сіяти серед мусульман і людей у всьому світі добро, любов і мир, застосовуючи у всіх справах точну науку, обачливість і мудрість, політичну розсудливість, не розділяючи людей, а об’єднуючи їх, зв’язуючи їх серця, а не розділяючи їх, прагнучи відповідати вимогам XXІ століття і протидіяти його викликам.
Ми молимося Богу, щоб він дарував нашій ісламській нації шляхи до відродження, процвітання і прогресу, відвів від неї зло екстремізму, фанатизму й духовної замкненості, захистив її права, примножив славу і зміцнив гідність. Воістину він – кращий Владика і кращий помічник.
На завершення хвалимо Аллаха, Господа світів.