|
За вікнами «реве, стогне хуртовина», січень січе, лютий лютує, а в хаті – затишно й тепло. В печі весело палахкотить вогонь, а на печі шкварчить, булькає, пихкає… Тут чаклує господиня – готує вечерю. Вправно використовує кухонне начиння, посуд. Найголовніша роль завжди відводилася, безперечно, горщику - глиняному посуду, в якому варили їжу. Для перших страв використовували «борщівник», для других – «кашівник». Був іще «горнець» - горщик середньої величини, а зовсім маленький – «горнятко». Про важливість цієї посудини в житті наших предків свідчать численні обряди. Так, під час обіду на честь новонародженого розбивали горщик з кашею. Мати дитини пила непочату воду з горщика, щоб було багато молока. Коли дитина вперше йшла до школи, батьки несли горщик з кашею, щоб «наука йшла на ум». У великих горщиках готували «гуртову кашу» для тих, хто виконував якусь спільну роботу. Сьогодні глиняні горщики замінили металеві каструлі, але й глиняні стають у пригоді. Чи є щось смачніше від запеченої картоплі, або м’яса, або грибів, що на свята готують для кожного гостя в окремому невеличкому горщику!
Для зберігання продуктів мали глечики. Це висока, кругла, переважно глиняна посудина, в якій тримали молоко. Виготовляли їх майстри-гончарі. Замішували глину, ставили на гончарний круг, руками формували глечик. Прикрашали його орнаментом, а святковий посуд ще й глазурували спеціальним розчином – «поливою», щоб він мав блискучий вигляд і довше служив. Пригадуєте в «Енеїді» - «тут їли різнії потрави, і все з полив’яних мисок»? У глечиках, крім молока, зберігали сметану, компот. З цією посудиною пов’язані й певні народні уявлення: глечик у деяких місцевостях символізував стрункість, для новонароджених дівчат гріли воду у високих глечиках, щоб стан був гнучким та високим. А якщо глечик б’ється, то, казали, на щастя. Хоча фраза «розбити глека» має і прямо протилежне значення – посваритися. Ще одна посудина з глини, але вже для подавання готових страв, - макітра, глибока миска з високими краями, з розписаними зовнішніми боками. Як апетитно виглядають у макітрі вареники, картопля, капуста! У ній зручно розтирати мак, зерно для куті, розминати картоплю.
|
Сучасні майстри кухарського мистецтва наділяють керамічний посуд майже чарівними властивостями. Кажуть, ніби він здатний витягувати з людей негативну енергію, наповнювати чистотою і силою, накопиченою віками. Широко відомі лікувальні властивості червоної глини та її здатність виводити шлаки з організму. Тому їжа, приготована у такому посуді, дуже корисна і смачна. А ще структура глиняного посуду така, що він здатний сам регулювати температуру й вологість. Чай у керамічному посуді залишається теплим протягом кількох годин, а вода навіть у спеку залишається прохолодною. Варення та соління без кришок могли зберігатися до наступного врожаю, молоко і масло у глечиках довго залишаються свіжими. Тож як добре, що в наших оселях і досі зберігається глиняний посуд. І не лише тому, що це красиво, не лише тому, що ми українці, а просто тому, що це зручно, корисно і набагато смачніше, аніж їсти й пити з посуду пластикового, пластмасового, та хоч би й золотого.
Хай же завжди ваш глиняний посуд буде чим наповнити, адже, як казали в народі, до столу добре сісти, коли на нім є що їсти.