Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
Хліб, сіль та вода – козацька їда.
Козак не боїться ні тучі, ні грому.
Степ та воля – козацька доля.
Козацькому роду нема переводу.
Козак з бідою, як риба з водою.
Місяць – козацьке сонце.
Зовсім козак, та чуб не так.
Терпи, козаче, горе – будеш пити мед.
Той і не козак, хто не думає бути отаманом.
Козак козака бачить здалека.
Бог не без милості, козак не без щастя.
Береженого Бог береже, а козака – шабля.
Козакові не багато треба: солі дрібок,
хліба шматок та горілки чарка.
Козацька душа наїсться і з ковша.