19 грудня – Миколи Чудотворця.
Найулюбленіше свято малечі, бо святий Миколай носить дарунки маленьким слухняним дітям так, щоб ніхто не бачив: він робив добро не напоказ, а на людську радість. Прямо-таки творив різні-прерізні дива. На морі тонучі кораблі рятував, вогонь на землі гасив, людей від нещастя рятував, від турків козаків визволяв, кайдани їм на руках розбивав… справжній Чудотворець!
7 січня – Різдво Христове – одне з найбільших свят християн. Вечір 6 січня – Святвечір, “багата кутя”. “коляда”. Свято це особливе, наповнене радістю, щедрістю, добрими побажаннями й віншуваннями. Про нього написані цілі томи книг, воно варте окремої докладної розмови. Згадаємо лише деякі цікавинки.
Якщо на “багату кутю” буде зоряно, то в цьому році буде урожай. Як на Святвечір чи Різдво хтось посвариться чи заговорить недобрим тоном – буде у родині колотнеча цілий рік. Як на Святвечір запіє курка – буде непередбачена радість у році, великий здобуток. Не позичається нікому нічого в ці дні, бо буде удача з хати витікати, як за водою. Дівчата уночі рахували зірочки: як заблимає якась - хтось гаряче любить…
13 січня – Меланки, переддень Нового року (за старим стилем), “щедрий вечір”.
Вірили, що ясна й зоряна ніч на Меланку віщує безпеку і здоров’я людей. До вечері готували “книші”, пироги, ковбаси, начинені гречаною кашею, вареники. Діти ходять під вікна сусідів “щедрувати” – співати щедрівки, одержуючи за це винагороду: гроші, цукерки, печиво – кому як пощастить.
14 січня – Василя – Новий рік (за старим стилем).
Зранку хлопчики ходять по хатах “засівати”. Обсипають зернами жита, пшениці, гороху, проса хазяїна й хату, примовляючи: “На щастя, на здоров’я та на нове літо. Добридень, будьте здорові з Новим роком”. У цей день величають, або віншують, господаря і господиню, молоде подружжя, новонароджену дитину, дівочу вроду, парубоцьку силу – українська народна творчість багата на різноманітні щедрівки, віншівки, колядки, засівалки.
19 січня – Водохреще, Йордан.
До цього свята на льоду річки або ставу прорубають хрест для освячення води. По закінченні водоосвячення всі намагаються поперед інших зачерпнути освяченої води, бо чим раніше її зачерпнути, тим вона більш цілюща. Вклавши в цю воду калину або коралі, вмивалися нею, щоб личко завжди було рум’яним. Існує повір’я, що на Водохреще буває така хвилина, коли вода в річках і колодязях перетворюється на чудове вино. Народ вірить у цілющі властивості Богоявленської води проти будь-яких хвороб. У Йорданську ніч небо розмикає, на землю ступає, різні бажання сповняє. Дівчата опівночі виходили на поріг, щоб розказати про свої бажання. Зоряна ніч – на добрий урожай, ранковий туман – на багату осінь.